Форум села Ушкалка Херсонської області: новини

На початку 2001 р. Президент України підписав Указ “Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні”1 , положення якого важливі і для бібліотек, зокрема дитячих. В Указі підкреслено “важливу роль краєзнавчого руху у відродженні традицій та історичної пам’яті народу, національно-патріотичному вихованні молоді”; поставлено завдання всебічного сприяння діяльності місцевих осередків Всеукраїнської спілки краєзнавців, краєзнавчих музеїв; розроблення та включення до навчальних планів і програм навчальних закладів тем з краєзнавства з урахуванням специфіки регіонів; розроблення заходів з популяризації серед молоді вивчення історії рідного краю, висвітлення краєзнавчої діяльності у засобах масової інформації.

Очевидно, що реалізація усіх цих завдань неможлива без залучення інформаційного потенціалу наших бібліотек, без використання їх багатого практичного досвіду в популяризації краєзнавчої літератури, накопиченого протягом тривалого часу.

Краєзнавчий напрямок у роботі бібліотек регламентується спеціальним документом – “Положенням про краєзнавчу діяльність бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України” (Київ, 1996).

У діяльності дитячих бібліотек краєзнавчий напрямок набув особливого звучання з початку 90-х років, з активізацією процесів національно-культурного відродження. Введення та розширення краєзнавчих курсів у шкільні програми з літератури, історії, географії (природознавства) стало додатковим фактором, що відкриває перспективи і водночас висуває нові завдання перед бібліотеками, що працюють з дітьми. Адже розробка і, тим більше, друк та забезпечення шкіл відповідними підручниками, посібниками ще й досі помітно відстає від реальних повсякденних потреб навчального процесу. І часто єдиним джерелом відповідної інформації є фонди громадських бібліотек.

Але допомога в навчанні є лише одним із важливих суспільних завдань, що їх виконує дитяча бібліотека. Серед них також є розвиток патріотичних почуттів у маленьких читачів; розвиток екологічної свідомості та культури дітей на прикладах природних комплексів, що їх оточують, та впливу на них господарської діяльності земляків.

Краєзнавча робота бібліотек розпочинається з формування краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих видань. Сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи дозволяють говорити про те, що роль кожної окремої бібліотеки у формуванні власних фондів посилюється. Якщо півтора десятиліття тому ця справа фактично повністю покладалася на відділи комплектування ЦРБ/ЦМБ, а десять років комплектування взагалі трималося близько нульової позначки, то сьогодні бібліотеки – за умови їхньої наполегливої активності – вже набули деяких можливостей для поповнення своїх краєзнавчих фондів, “розвідали” відповідні додаткові канали (дарунки від читачів та меценатів; отримання літератури від її авторів під час презентацій, прем’єр; ділові контакти з видавництвами, друкарнями; отримання місцевих видань як місцевого обов’язкового примірника; придбання літератури за кошти, що надходять від додаткових послуг, за рахунок співпраці за договорами тощо).

Отож, не варто ставити під сумнів здатність наших книгозбірень успішно реалізувати завдання щодо поповнення своїх краєзнавчих фондів. Проте слід пам’ятати, що необхідною умовою успішного формування краєзнавчих фондів є:

- всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення рівня та якості задоволення читацьких запитів;

- вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим, щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам;

- вироблення стратегії реалізації цієї моделі.

У центральній дитячій бібліотеці краєзнавчий фонд формується у повному складі; в бібліотеках-філіях – фонд документів про регіон, який вони обслуговують. У структурі бібліотечного фонду дитячої бібліотеки (а також публічної бібліотеки, що обслуговує, крім дорослих користувачів, ще й читачів-дітей) вирізняють такі групи документів, що повинні бути віднесені до категорії краєзнавчих:

- документи, адресовані дітям і пов’язані з краєм своїм змістом, у тому числі – присвячені видатним особам краю (персоналії);

- документи, пов’язані з краєм своїм походженням (твори місцевого друку; книги місцевих авторів, уродженців краю - незалежно від місця їх видання);

- документи, присвячені краєзнавству, зокрема бібліотечному, шкільному – методика, узагальнення досвіду тощо;

- рукописні краєзнавчі матеріали: спогади старожилів, ветеранів війни та праці; реферати, нариси про історію міста/села, написані гуртківцями, клубівцями, членами шкільних наукових товариств на основі власних пошукових експедицій; матеріали краєзнавчих та етнографічних досліджень школярів, місцевих аматорів краєзнавства; кращі роботи учнів, присвячені краю, що подають цікаві нові факти; рукописні краєзнавчі книги, створені читачами (“Моє село”, “Моя вулиця”, “Мій родовід” та подібні). Із цих рукописних зібрань бібліотека прагне сформувати узагальнену рукописну історію села (літопис села), спираючись на підтримку та співпрацю зі співробітниками народних музеїв, краєзнавцями-аматорами, краєзнавчими гуртками та клубами.

Наголосимо, що використання краєзнавчого фонду лише тоді матиме інтенсивний та різнобічний характер, коли він знайде адекватне відображення в краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті. Для дитячого читача бібліотеки організовують і ведуть:

- ЦДБ – зведену краєзнавчу картотеку; спеціалізовані бібліотеки-філії та відділи - краєзнавчу картотеку; ДСП у інших бібліотеках – краєзнавчий розділ у СКС;

- фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру;

- тематичні теки (папки), досьє, альбоми газетних вирізок; формуючи їх, бібліотекар враховує такі фактори, як: читацький попит на певні теми; наявність у фонді бібліотеки книг на певну тему; повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді; характер публікації (розгорнуті аналітичні статті; новизна фактів; багатий ілюстративний матеріал тощо);

- фактографічні картотеки з питань історії, культури, економіки, екології краю;

- фототеки – колекції оригінальних фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю зі стислими анотаціями; вирізки фотоматеріалів, опублікованих у районній та обласній пресі – це не лише важливий фактографічний матеріал, а й можливість багато ілюструвати бібліотечні виставки.

- фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.

Краєзнавча картотека дитячої бібліотеки відображає як книги в цілому, окремі розділи, статті із книг, так і публікації в періодичних виданнях, присвячені краю, що призначені читачам у віці 10-14 років та керівникам дитячого читання.

Краєзнавча картотека складається з трьох основних частин:

- систематичної;

- персоналій – документи про видатних осіб(місцевих діячів, письменників, митців), чиє життя та діяльність пов’язані з краєм, згруповані за алфавітом прізвищ;

- топографічної – документи про окремі населені пункти, географічні території, об’єкти, розташовані в алфавітному порядку їх назв.

Систематична частина обов’язково повинна мати розділи:

- Край в цілому;

- Природа і природні ресурси краю;

- - Екологія краю;

- Історія краю;

- - Етнографія краю;

- Економічний розвиток краю;

- - Сільське господарство;

- Освіта;

- - Дитячі організації в краї, дитячі рухи, акції;

- - Діти – переможці конкурсів, олімпіад, лауреати та дипломанти фестивалів (про них);

- Фізична культура і спорт;

- Суспільно-політичне життя краю;

- Культурне життя краю;

- - Дитячі бібліотеки;

- Мистецтво; край у творах мистецтва;

- Літературне життя краю; край в художній літературі;

- - Місцеві письменники, їх твори і література про них;

- - Дитяча література краю.

Детальні рекомендації щодо організації довідкового апарату ви знайдете у виданні “Удосконалення краєзнавчих каталогів: Методичні поради” (К., 1992).

Структурно краєзнавча картотека будується за принципом наближення до ББК, з тим, щоб полегшити пошук у ній необхідної інформації, максимально уніфікувати роботу бібліотекаря з ДБА. Ознакою приналежності саме до краєзнавчої картотеки виступає спеціальна позначка (кр). Наприклад:

кр63.5 Етнографія краю

кр65 Економіка краю

Свідченням затребуваності картотеки, живої роботи з нею є наявність та постійна оновлюваність у ній актуальних рубрик, присвячених знаменним датам, подіям, іменам краю.

Окремих краєзнавчих книг видається мало, а тому виявляти інформацію про край слід шляхом суцільного перегляду всіх надходжень до бібліотеки і вивчення різноманітних бібліографічних джерел. Це дасть змогу знайти відомості про район чи місто/село в окремих розділах книг, збірників, на сторінках періодичних видань. При цьому заголовки книг і статей, які не дають уявлення про їх краєзнавчий характер, доповнюють у бібліографічному записі короткими поясненнями у вигляді продовження назви (у квадратних дужках) або анотації. Особливістю складання бібліографічного опису для краєзнавчої картотеки дитячої бібліотеки є зазначення на картці не лише індексу ББК, авторського знаку (для книг), а ще й вікового призначення матеріалу (відповідні умовні позначки додаються до індексу).

Важливою підмогою в обслуговуванні користувачів-дітей є власний доробок на цій ниві центральних дитячих бібліотек – рекомендаційні списки краєзнавчої тематики; закладки; пам’ятки; індивідуальні рекомендаційні списки, складені за потребами певних користувачів (на поглиблення шкільної програми, на допомогу пошуковій роботі школярів, за особистісними інтересами дітей) та збережені бібліотекою як важлива складова її бібліографічного краєзнавчого ресурсу.

Корисним доповненням довідкового апарату може стати фактографічний банк краєзнавчих цікавинок “Хто є хто, що є що на Херсонщині”.

Для наймолодших читачів (дошкільників та учнів 1-4 класів) може бути організована спеціальна краєзнавча тематична картотека з обкладинок книг (ксерокопії, можливо – розфарбовані читачами-активістами на зразок оригіналів, наклеєні на картонну основу).

Краєзнавчий довідково-бібліографічний аппарат, як частина всього ДБА для читачів-дітей, є базою для розбудови системи бібліографічного забезпечення популяризації краєзнавчого фонду, інформаційно-бібліографічного та довідково-бібліографічного обслуговування.

Про нові надходження читачів інформують за допомогою списків, шляхом експонування на виставках-презентаціях, виставках-анонсах (“Увага! Нова краєзнавча книга”), у виступах на місцевому радіо та публікацій у пресі.

Краєзнавчі документи рекомендується виділяти із загального фонду у окремий комплекс – саме такої позиції дотримуються дитячі бібліотеки Херсонщини. Це реалізується, зокрема, шляхом організації краєзнавчого куточка, в якому зосереджуються краєзнавчий фонд, постійно діюча книжкова виставка (далі будуть подані більш детальні рекомендації щодо її оформлення), карта області (карта-схема району) та інші фактографічні й ілюстративні матеріали; краєзнавча картотека; фактографічні картотеки (у випадку їх наявності); альбоми, папки, теки з газетними вирізками; довідкові та бібліографічні видання.

В інформаційній роботі з краєзнавства дитячі бібліотеки пріоритетну увагу приділяють наступним групам користувачів:

- члени Малої академії наук, які працюють над краєзнавчою тематикою;

- учасники краєзнавчих клубів за інтересами, гуртків, шкільних наукових товариств;;

- вчителі-предметники, що викладають краєзнавчі курси;

- керівники краєзнавчих клубів, гуртків, об’єднань;

- працівники народних музеїв, місцеві краєзнавці-аматори та колекціонери матеріалів краєзнавчого характеру (значків, вимпелів, листівок тощо).

Читачам, що належать до перелічених груп, бібліотека пропонує індивідуальне інформування, у тому числі і в режимі ВРІ.

Більш широке коло читачів отримує диференційовану інформацію у вигляді бібліографічних оглядів, інформаційних переглядів та виставок, тематичних рекомендаційних списків; у формі Днів краєзнавця, Днів інформації тощо.

Назагал варто підкреслити, що система краєзнавчої роботи з дітьми повинна бути надзвичайно мобільною, гнучкою, здатною до модифікації – йти за зміною читацьких потреб, прогнозуючи й випереджаючи їх.

Практичний досвід переконує, що лише спираючись на краєзнавчі матеріали можна досягти конкретності, дієвості в роботі з юними читачами у будь-якому з напрямків популяризації літератури, а особливо в справі національно-патріотичного виховання.

Перше враження про фонди бібліотеки читач отримує, як правило, з оформлених у ній книжкових виставок.

Комплексна постійно діюча виставка – обов’язковий компонент краєзнавчого кутка. Важливою рисою її повинна бути мобільність експозиції, її систематична оновлюваність, інакше виставка справлятиме враження частини інтер’єру – як штори на вікнах – і перестане привертати увагу маленьких читачів.

Добре сприймаються читачами-дітьми книжкові виставки з еврістичними елементами – виставки-вікторини, -ребуси, - загадки, виставки-кросворди, виставки-ігри тощо; виставки, оформлені з використанням предметної атрибутики (творів ужиткового мистецтва - вишиванки, гончарні вироби, різьба по дереву; дитячих поробок, що імітують історичні побутові речі, малюнків дітей).

До таких належать, наприклад, виставка-подорож “Мандрівка дідусевими стежками”(1-4 кл.), “Експедиція допитливих” (5-6 кл.), “У похід по рідному краю”(7-9 кл.); прес-панорама “Херсонщина: горизонти поступу”; виставка-вікторина “Десять “чому?” про наше село” (1-4 кл.), “Про батьківський край запитаю у книги”(5-9 кл.); виставка-вернісаж “Наш край: щоденний ритм буття“ (у її оформленні - пейзажі місцевих художників, пейзажні малюнки дітей-читачів бібліотеки); “Розповідає старе фото” (виставка старих світлин , до кожної з яких, за тематико-хронологічною ознакою, добирається публікація). Книжкова краєзнавча екскурсія “Чумацький шлях веде херсонськими степами” дозволяє розбудувати широку панораму минулого та сучасного рідного краю.

Краєзнавча виставка – це і експозиція, присвячена побуту та звичаям населення конкретної місцевості, особливостям народних обрядів – історичних та сучасних. Подібна виставка, етнографічний куточок добре впишуться в інтер’єр дитячої бібліотеки. Добре, щоб діти мали змогу не лише дивитись, а й відчути себе в роль мешканця старої української хати (рольові ігри, конкурси, предметні вікторини).

Якщо на вашій виставці переважно газетні публікації, використайте предметні експонати, кольоровий папір (для створення “тла”, виділення заголовків, “вказівних стрілочок” до найсуттєвіших фрагментів друкованого експонату) – і вона стане яскравою й барвистою.

Сучасна бібліотечна практика пропонує дитячим книгозбірням надзвичайно широкий спектр виставкових форм, що можуть знайти застосування в наочній пропаганді краєзнавчих документів - виставка-реклама і виставка-колаж, виставка-спогад і виставка-диспут, виставка-портрет і виставка-роздум...

Рекомендуємо по можливості виділяти полицю для краєзнавчих матеріалів на тематичних виставках, що носять загальний характер (наприклад “Херсонщина козацька” на виставці “Не забудем, що ми, браття, козацького роду”, присвяченій козацькій добі в історії України; на виставці “Дзвони Чорнобиля” – полицю “Херонщина – чорнобильцям” або: “Херсонці-чорнобильці”).

Своєрідне краєзнавче “навантаження” повинне нести і оформлення інтер’єру бібліотеки – твори місцевих художників, майстрів прикладного мистецтва, флористичні композиції, виконані з місцевих матеріалів тощо.

Комплексний характер самого поняття “краєзнавство” спонукає бібліотеки і в популяризації літератури про край надавати перевагу комплексним формам.

До них належать і ті, що давно прижились в дитячих бібліотеках (уроки народознавства, тижні та місячники популяризації краєзнавчої книги, краєзнавчі лекторії, уроки пам’яті, краєзнавчі та історико-краєзнавчі читання, зустрічі зі знатними людьми, дослідниками історії та культури краю, літературознавцями, письменниками, літературні краєзнавчі експедиції), і ті, що їх бібліотеки ще тільки впроваджують.

Центральна дитяча бібліотека може виступити ініціатором проведення районної історико-культурної експедиції “Херсонська земле, у віках живи!” (або: “Мій край у всьому неповторний”; “Це та земля, де нам судилось жити”). Її складовими можуть бути, зокрема:

· Творчий краєзнавчий конкурс “Вулиці нашого міста/села” – діти збирають літературний та фактографічний матеріал про походження назви своєї вулиці, про яскраві епізоди в її історії, про цікавих людей, що на цій вулиці проживали у різні часи тощо; пишуть вірші та прозові твори, присвячені своїй вулиці; роблять пейзажні замальовки чи фотоколажі і т. п.

· Генеалогічне дослідження “Дерево мого роду” - конкурс, на який діти подадуть роботи, створені за спогадами їх родичів – представників старшого покоління, за документами із родинних архівів.

Краєзнавчий клуб (гурток) дитячої бібліотеки (“Витоки”, “Краєзнавець”, “Херсонські джерела”) може взяти за мету підготувати “Хрестоматію з історії міста/села” – ретельно підібрану, систематизовану добірку газетних вирізок, ксерокопій або бібліографічних посилань на певні сторінки книг. Клубівцям можна запропонувати також участь у конкурсі проектів “Яким я бачу своє місто/село через ... років” або літературних фантазій “Херсон [Каховка, Берислав...] 2025 року”.

В організації роботи краєзнавчого гуртка вам стануть у пригоді підготовлені Херсонською обласною станцією юних туристів “Методичні поради по проведенню занять у краєзнавчому гуртку” (Херсон, 1997).

Молодші школярі, дошкільники залюбки зустрічатимуться в бібліотеці у групах за інтересами “Джерельце”, “Криничка”, де у грі знайомитимуться з історією краю, місцевими звичаями, святковими обрядами пращурів.

Якщо серед читачів бібліотеки є підлітки, що серйозно, глибоко цікавляться краєзнавчою проблематикою, можна запропонувати їм створити при бібліотеці лабораторію краєзнавчих студій – під орудою компетентного керівника його учасники ведуть пошук матеріалів про життя краю у різні часи, видатних людей краю, популяризують літературу з історії краю серед ровесників.

Щоб залучити до участі в краєзнавчих програмах центральної дитячої бібліотеки ширше коло юних знавців рідного краю, рекомендуємо провести радіо-вікторину “Пам’ять рідної землі”. Її запитання повинні не лише прозвучати в програмах місцевого радіо, а й бути опублікованими на сторінках районної газети. Роботи-відповіді на її запитання стануть експонатами спеціальної виставки, а потім – поповнять тематичні досьє дитячої бібліотеки та стануть у пригоді іншим її читачам.

Разом з районним відділом освіти дитяча бібліотека може провести краєзнавчу олімпіаду, а у співпраці зі шкільними колективами - брейн-ринг “Ми знаєм все про край, де ми живем!” (5-6 кл.), прес-конференцію юних краєзнавців “Історії забуті сторінки” (7-9 кл.), гру-конкурс “Марафон веселих козачат” (1-4 кл.). Прикладом подібного змагального заходу є турнір краєзнавців, матеріали до проведення якого ви знайдете в додатку.

Херсонщина є краєм поліетнічним, тут поруч століттями живуть українці і росіяни, поляки і татари, євреї і шведи... Познайомити читачів-дітей з історією, звичаями, обрядовістю, літературною спадщиною народів-сусідів допоможуть етнокалейдоскоп “Паралелі духовних культур”, фольклорама “Шануй і знай сусідський звичай”.

В популяризатоській краєзнавчій роботі дитячих бібліотек умовно можна виокремити три основні тематичні комплекси:

природознавче, екологічне краєзнавство;

історичне краєзнавство;

літературно-мистецьке краєзнавство.

Природознавче, екологічне краєзнавство

Краєзнавча робота у сьогоднішній бібліотеці нерозривно переплетена з екологічним вихованням юних читачів.

Формування екологічної свідомості підростаючого покоління – завдання першорядне, хоч, можливо, ще до кінця й не усвідомлене суспільством. Але його ефективна реалізація неминуче вимагає глибокого знання стану довкілля, процесів, що у ньому відбуваються внаслідок антропогенного впливу. І довкілля не абстрактного, глобального, а природи, що оточує нас повсякденно. Очевидно також, що дитина очікує від працівників бібліотеки не лекцій (навіть насичених цікавими, сенсаційними фактами), а вражень, подій, якими повинні стати бібліотечні заходи.

Це може бути екологічна казка “Пригоди в Еко-царстві, Таврійському державстві”. Діти вигадуватимуть її сюжет самі в процесі гри, спираючись на відомості, почерпнуті з книг, із розповідей учителя природознавства, бібліотекаря, на їхні “підказки”. У казці “діятимуть” тварини, рослини, образи з народних казок, а розповідатиметься про екологічні проблеми вашої місцевості.

Виставка-кросворд для наймолодших читачів може бути виготовлена у вигляді чарівного книжкового дерева, на “гілках” якого розміщені (як його листочки) книги, що повертаються до дітей яскравими обкладинками, якщо діти дають правильні відповіді на запитання еко-кросворду.

Динамічність є важливою характеристикою заходів, адресованих дитячій аудиторії. Зробити їх такими вам вдасться, якщо в роботі з екологічного краєзнавства віддасте перевагу активним формам спілкування з читацькою аудиторією. Запропонуйте дітям, наприклад, еко-лото “Дивосвіт рідної природи”, екологічну бесіду-кросворд“Незвичайні пригоди чарівниці природи” (1-4 кл.), дискусію “Що ми охороняємо – природу чи власне життя?”, еко-бумеранг “Що буде, якщо?…”(7-9 кл.), літературні конкурси “Еко-журналіст”(7-9 кл.) (на кращий твір екологічної тематики – есе, замальовку, нарис, репортаж), “Степова Робінзонада” (5-6 кл.), природничу вікторину “Хто живе у морі Чорнім? Хто блукає степом сивим? Хто – в таврійськім піднебессі?” (1-4 кл.).

2003 рік – ООН проголошено роком прісної води. Чистота, збереження природного стану річок та водойм вашої місцевості – тема для краєзнавчого дослідження та літературної пропаганди. Рольова гра “Блакитний патруль”, день захисту довкілля “Допоможемо мешканцям наших водойм!”, літературна експедиція “Природа нам сигналить SOS” – ці та інші заходи ви можете приурочити до міжнародної екологічної акції.

Краєзнавчі аспекти знайдуть розкриття під час таких заходів, як години екологічних роздумів “Нам з цією землею жити разом судилось”, “Доля рідної природи – у моїх руках”, інсценований огляд літератури “Степова аптека” – про лікарські рослини рідного краю.

Допоможуть дітям відкрити красу навколишнього світу бібліотечні замальовки “Пробуджує тронка таврійські степи”, “Поезія рідної природи”, “Дивосвіт домашнього довкілля” (цикл ілюстрованих бібліографічних оглядів), екологічна головоломка “Екос < Логос”.

Звичайно, зміщення акцентів на ігрові, змагальні форми роботи не виключає широкого використання інформаційних. Запропонуйте юним читачам інформбюро для небайдужих “Екологічні дзвони сьогодення”, еко-репортаж “Природа отчого краю: Невидима загроза”, експрес-бюлетень “Екологічний барометр Херсонщини”.

Зверніть увагу на видання минулого року, що є важливими джерелами краєзнавчої інформації:

Бойко М.Ф. Екологія Херсонщини: Навч. посіб. /ХДПУ, Бойко М.Ф., Чор-ний С.Г. – Херсон, 2001. – 156 с.:іл..

Херсонщина: десять років Незалежності України /Під заг. ред. О.Є.Вербицького, В.М.Третьякова; Ред. С.В.Оленко. – Херсон, 2001. – 39с.

Херсонщина туристична: Південне перехрестя. – Херсон, 2001. – 27с.

Остання з названих книг може знадобитися і тим з читачів, що цікавляться історією краю, тобто віддають перевагу

Історичному краєзнавству.

“Краєзнавство придає місцевості, що не має авторського походження, історизм, відкриває в її минулому, хоч би й не дуже давньому, щось зовсім нове, вартісне. Коли ми дізнаємося, хто жив у тому чи іншому будинку, для нас цей будинок уже наповнюється духовним змістом. Перетворюється місто, чию історію ми пізнаємо”, - писав академік Д.Лихачов. А завдання бібліотеки – допомогти читачам-дітям стати на шлях до цього глибинного відкриття історії свого краю і здолати його.

Цей напрямок у 2003 році набуває особливого звучання – відзначатимемо 200-ліття з часу заснування у 1803 р. Херсонської губернії (31 серпня) та 225-річчя обласного центру (18 червня).

Історична тема спонукає бібліотечних працівників широко застосовувати прийоми “мандрівок у часі”, наприклад:

- книгомандри “Стежки, протоптанідідами” (5-6 кл.);

- краєзнавча гра “Часоліт “Таврія” (1-4 кл.);

- літературна подорож “Мандрівка старим Херсоном”;

- виставка-хроноскоп “Літописи і літописці нашого краю” (література, присвячена історії краю, та її автори);

- історико-літературна експедиція “Йдемо чумацькими шляхами”.

Виявити знання про край, почерпнуті з літератури, читачі зможуть під час циклу історико-краєзнавчих вікторин (проводиться в чотири раунди, переможець відзначається у кожному раунді та за підсумками всього змагання):

- “О, моя степова Елладо…” (Що ви знаєте про давню історію нашого краю?);

- “Загадки куртуазного століття” (Херсонщина у XVIII cт.);

- “Від карети до трамвая” (технічні досягнення ХІХ ст. на Херсонщині: що, де, коли);

- “Буремний світ, буремний час…” (Чи пам’ятаємо століття, що минуло?).

У творчому доробку дитячих бібліотек знаходимо чимало вартісних знахідок: відеобесіди (слайд-бесіди) “Вулиці нашого міста”; інтегрований бібліо-урок “Історія України на площах і вулицях нашого міста/села”, конкурс розповідей “Пишаюсь тобою, дідусю!”, краєзнавчий калейдоскоп “Наш край за … років”, родинні краєзнавчі конкурси “І дорослі, і малі, знайте витоки свої”, “З народних джерел”, ”Обереги рідної землі”.

Для читачів – учнів 7-9 класів радимо провести краєзнавчі читання “Херсонщина в екзилі” – про наших земляків-вигнанців з рідної землі різних часів (Е.Фальц-Фейн, родина Бурлюків, Яр Славутич…); для учнів 5-6 кл. - літературно-історичну подорож рідним краєм “Моє коріння й джерело моє – в степах херсонських, у Дніпровім плині...”, заочну екскурсію “Сьогодні ми йдемо в музей…” (залами херсонських музеїв).

Бібліотеки не залишають поза своєю увагою і трагічні сторінки в історії краю. До їх роковин приурочують бібліотечні уроки пам’яті, уроки-реквієми “Кара без вини: голод і репресії 30-х років минулого століття на Херсонщині”, “Війна у генетичну пам’ять в’їлась...”, “Бузок травневий будить пам’ять”, цикл очних та заочних зустрічей із земляками – героями книг: “Пам’ять”, “Легенди”, “Спогади”, “Свідчення”

А місцеві побутові звичаї, народні традиції знайдуть відображення у народознавчих вечорах “Херсонські посиденьки”, етнографічних дослідженнях краю (етностудіях) “Відкрий для себе рідний край” (7-9 кл.), фольклорамі “Що не вулиця, то звичай” (5-6 кл.), народознавчій грі “Бабусина скриня” (1-4 кл.).

Херсонщина – край багатих археологічних знахідок. Зорієнтуватись в літературі, присвяченій археології краю, вам і вашим читачам допоможе довідник, виданий у серії “Вони прославили наш край”:

Оленковський М.П. Відомі херсонські учені-археологи: Біобібліогр. довід. /М.П.Оленковський, С.П.Смолянінова, Б.С.Строцень; Під ред. А.Е.Вірлича; Уклали бібліогр.: М.П.Оленковський, Д.Г.Марченко. – Херсон, 2000. – 56 с.:іл.. – (Вони прославили наш край; Вип.1)

Девізом історичного краєзнавства в дитячій бібліотеці можуть бути слова О.П.Довженка: “Бідна і злиденна душа тієї людини, яка не має минулого, якій нічого почерпнути з криниці минулого”.

Але відомо, що із силою художнього слова, мистецтва ніщо не може порівнятися за впливом на духовне життя людини.

Літературне краєзнавство

є, напевно, найбільш розробленою темою в загальному комплексі краєзнавчої діяльності бібліотек, що працюють з дітьми. Зокрема, літературне краєзнавство Херсонщини доволі детально досліджене в серіях бібліографічних посібників, що видаються обласною бібліотекою для дітей – “Літературно-краєзнавчі студії” та “Херсонські письменники – дітям”.2

Художня література для дітей також належить до числа найбільш часто видаваної в нашому краї (див. список у додатку). Її високий рейтинг серед юних читачів стимулюється також і школою – курси літератури рідного краю значно розширені у чинних програмах.

Популяризація творчості місцевих письменників, творів про рідний край набуває особливого звучання, коли відбувається з безпосередньою участю авторів – під час презентацій їх нових книг, вечорів-портретів талановитих земляків, авторських вечорів.

Так, нещодавно надрукована повість херсонської письменниці, члена Спілки письменників України Валентини Нижеголенко “Босоногі мрійники” присвячена долі воєнного та повоєнного покоління, може стати приводом для зустрічі не лише з авторкою, а і з її ровесниками, очевидцями й учасниками описаних у книзі подій.

“Літературні обрії Херсонщини”, “Поезії вітрило майорить над первозданною таврійською землею”, “Натхнення джерело – земля батьківська”, “Херсонський степе заповідний! Батьківська земле, рідний край…”, “Хлібами і баштанами багата, квітуй, Херсонщино моя!”, “Поетичні обрії Херсонщини”, “Поетами оспівана земля”, “Поетичний портрет Херсонщини ХХ століття” - ці та інші теми можуть бути використані для організації оглядових, панорамних заходів, присвячених літературі краю.

Але, як уже зазначалося раніше, дитяча аудиторія тяжіє до активних форм спілкування з літературою, до форм змагальних, ігрових.

Запропонуйте своїм читачам літературне лото “Красне письменство рідного краю”, турнір знавців літератури краю “Лицарі слова”, вікторину-літературний колаж “Легенди степу”, конкурс читців поезії рідного краю “Сивіє ковилою степ. Херсонський степ, замріяно-розлогий…”, вернісаж дитячих ілюстрацій до книг письменників-земляків, інсценовану краєзнавчу антологію “Діти таврійського краю” (образи дітей у творах про наш край).

Ювілеї земляків-літераторів, митців є нагодою для персональних книжкових виставок, літературних портретів, бенефісів. Їм присвячують ексклюзивні виставки у циклі “Письменники нашого краю”, виставки-календарі “Ювілеї та ювіляри”.

Поєднання масових форм роботи з індивідуальними бесідами за книгами, обговоренням проблем із життя району, населеного пункту допомагає дітям відчути свою причетність до нього, відповідальність за майбутнє рідного краю. Адже справжній господар краю формується в дитинстві, на прикладах земляків, які досягли успіхів у політиці, бізнесі, виробництві, мистецтві, на ниві культурній чи освітній.

На центральну дитячу бібліотеку, окрім краєзнавчої діяльності, притаманної кожному структурному підрозділу, що обслуговує дітей, покладено ще й методичні обов’язки. До її функцій належить аналіз діяльності бібліотек району з питань краєзнавства; надання їм практичної допомоги; вивчення та впровадження кращого досвіду роботи; організація семінарів, практикумів, тренінгів з різних питань краєзнавчої роботи; впровадження інновацій в краєзнавчу діяльність бібліотек району; навчання методиці ведення довідково-бібліографічного апарату для читачів-дітей, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи. Адже рівень методичного забезпечення не в останню чергу визначає рівень краєзнавчої діяльності дитячих структурних підрозділів наших бібліотек.

�� -x- Тема: Херсонщина - перлина України
ПРОМИСЛОВІСТЬ є однією з впливовіших галузей економіки Херсонщини, що займає четверту частину в загальнообласних обсягах реалізації продукції. В промисловий комплекс області входять 192 великих та середніх підприємств, на яких працюють близько 50,0 тис. працівників (25% по області).
   Область визначається потужною багатогалузевою промисловістю: харчовою та переробною, машинобудуванням, електроенергетикою, хімічною та нафтохімічною, паливною, легкою та іншими.
   Провідне місце в області займає переробна промисловість і найголовніша з неї - виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Підприємства цієї галузі здатні випускати різноманітну екологічно чисту продукцію - кетчупи, майонез, соняшникову олію, консервацію, вина і напої неповторні за смаком і ароматом. Вони заслужили добру славу далеко за межами України. Галузь представлена наступними відомими підприємствами:
   http://www.chumak.ua...>ЗАТ 'Чумак' – утворене в Каховському районі, із залученням іноземних інвестицій є однією з найвідоміших компаній в Україні, що спеціалізується на виробництві продуктів харчування. Кетчупи, майонез, соуси, салатні заправки, соняшникова олію, макарони, томатна пасту, томатний сік, консервовані овочі та багато іншої продукції, якої більше 100 видів, виробленої на базі сучасних технологій добре відомої як в Україні, так і за кордоном.
   http://www.tavria.ua...>ВАТ 'АФ 'Таврія' – один з лідерів виноробної галузі України. Коньяки та вина досягли рівня світових вимог і отримали майже 200 нагород на Національних та Міжнародних конкурсах, експортуються в країни СНД, ЄС. Неодноразовий переможець Всеукраїнського конкурсу якості продукції '100 кращих товарів України'.
   http://www.candy.ks....>ЗАТ 'Кондитерська фабрика' спільно з торговою маркою „Рошен” розроблено та введено у виробництво новий вид цукерок. Впроваджена Міжнародна система безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, управління якістю, екологічної безпеки міжнародних стандартів серії ESSO, адаптованої до вимог ЕСС нормативної бази у сфері стандартизації та сертифікації. Підприємство працює стабільно та постійно збільшує обсяги виробництва продукції.
   http://www.danone.co...>ТОВ 'Данон Дніпро'. Рівень продажу продукції Компанії в Україні у 2007 році становив понад 50 000 тонн продукції. 'DANONE' займає 2 місце на ринку України за обсягом продажу продукції. У 2006 році 'DANONE' стала 100% власником ЗАТ 'Молочний завод 'Родич' у м. Херсон, який пізніше був трансформований у ТОВ 'DANONE ДНІПРО'. Група 'DANONE' планує інвестувати в модернізацію ЗАТ 'Молочний завод 'Родич' більше ніж 20 млн. євро. З березня поточного року на підприємстві розпочато виробництво продукції торгівельних марок 'Актівіа', 'Даннісімо' та йогуртів по новій технології. Основними ринками збуту компанії є південні області України. Для виготовлення зазначеної продукції на підприємстві встановлено нове французьке обладнання. Сировину для виробництва продукції використовують місцеву. В перспективах підприємства удосконалювати процес виробництва до світових потреб, а також збільшення ринку готової продукції.
   Геройське дослідно-промислове підприємство – єдине на даний час підприємство в Україні і загалом на території СНД, що займається видобутком солі морської осадочної харчової та технічної. На підприємстві крім солі осадочної харчової виробляється B-каротин, бішофіт, а також лікувальні ропи та грязі, інші важливі продукти, які використовуються хворими людьми.

   У галузі легкої промисловості провідним підприємством є ЗАТ 'Красень'– сучасне підприємство з пошиття верхнього чоловічого та жіночого одягу з вовняних і напіввовняних тканин. Завдяки високій якості та конкурентоспроможності ці товари знайшли широке коло споживачів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Підприємство співпрацює з провідними фірмами Німеччини, США, Словенії та інших країн світу.
   http://www.xbk.com.u...>ВАТ 'Херсонський бавовняний комбінат' розроблено план концентрації виробництва на одній площі, що має на меті здійснювати повний цикл виробництва, за яким значно оптимізуються витрати, не скорочуючи працівників основних спеціальностей. Було прийнято рішення про створення на базі першої прядильної фабрики ВАТ «Таврійський текстиль» та переміщенню ткацьких станків АТМ-175 по виробництву махрових виробів з прядильно-ткацької фабрики №2, а також устаткування для відбілювання, фарбування та остаточного відбілювання тканин із оздоблювальної фабрики. Виконання цих планів дозволить створити закінчений технологічний цикл виробництва готових тканин та швейних виробів, зберегти обсяг переробки бавовни до 12 тис. тонн на рік із поступовим нарощуванням обсягів до 20 тис. тонн на рік.

   В галузі целюлозно-паперового виробництва найбільшим підприємством є; http://www.tpm.com.u...>ТОВ “Цюрупинський паперовий комбінат”, основним інвестором якого є австрійська компанія “Allgemeine Beteiligungsverwaltungs und Handels GmbH”. На підприємстві в наявності 2 машини для виробництва паперу, на даний час працює одна, інша в стадії модернізації (вкладення в модернізацію складуть близько 2,5 млн. євро). Продукція, що випускається на ТОВ використовується при виготовленні фільтрів та фільтроелементів для автомобілів, сільгосптехніки та газових фільтрів. Виробничі потужності комбінату дозволяють виготовляти до 10 000 тонн паперу на рік. На підприємстві впроваджено система якості ISO–9000. Перспективним напрямком роботи є освоєння випуску флізеліну для подальшого виробництва шпалер.

   Хімічна та нафтохімічна промисловість
   ЗАТ 'Херсонський нафтопереробний завод'. Основний вид діяльності підприємства – переробка нафти (близько 1 млн. тонн на рік).
   З ВАТ «Укрнафтхімпроект» м. Києва укладено Генеральну угоду на розробку проекту реконструкції установки первинної переробки нафти та технічного економічного обґрунтування проекту модернізації і реконструкції заводу.
   Проводиться діагностика технічного стану обладнання всіх технологічних установок і обстежуються будівлі та споруди заводу. Проведені переговори з компанією АВВ «Lummus Global» і досягнуто домовленості на розробку розширеного базового проекту модернізації та реконструкції заводу. Зараз ведуться роботи по підготовці площадки для реконструкції установки АВТ-2 та коксової установки, згідно укладеним угодам.
   Херсонська державна біологічна фабрика займається виробництвом ветеринарних медикаментів і препаратів та оптовою і роздрібною торгівлею ними. Підприємство підпорядковане Міністерству аграрної політики України.
   З метою підвищення ефективності виробництва продукції, збільшення обсягів її виробництва та реалізації на підприємстві розширено асортимент виробів для аграріїв не тільки області, а й інших регіонів країни, нових ветеринарних медикаментів і препаратів (ендоспорін, вірусвакцина рідка культуральна проти хвороби Марека, вакцина культуральна інактивована сорбована проти грипу птахів «ГРІПТАВАК- Н5NI»).

   Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів.
   http://www.tbk.net.u...>ЗАТ 'Таврійська будівельна компанія'. Вона об'єднала в собі найбільші підприємства-виробники будівельних матеріалів, постійно працює над удосконаленням своєї продукції, якістю обслуговування. Голова правління - Тараненко Петро Іванович.
   Впровадження у виробництво нових більш технологічних механізмів удосконалення технологічних процесів, методів контролю і виробництва дає змогу постійно знижувати собівартість продукції. Цегла 'ТБК' унікальний екологічно чистий продукт, її варто застосувати у всіх видах будівництва. Компанія використовує у виробництві тільки місцеві природні сировинні матеріали і виключно матеріальні пігменти.
   ВАТ 'Індустріальна скляна компанія' – по праву є флагманом скляної індустрії на півдні України. Підприємство, залучивши інвестиції, у короткий термін вийшло на сучасний технічний та технологічний рівень. За часи роботи заводу були модернізовані існуюче обладнання для виробництва широкогорлої склотари, добовий випуск якої досягає 800 тис. умовних склянок. Змонтовано та введено в експлуатацію 2 потужні лінії з виробництва склотари з встановленням імпортного обладнання, робота якого контролюється системами автоматики. Потужність заводу 90 млн. одиниць склотари на рік.
   http://www.henkel.ua...>ТОВ 'Хенкель-Баутехнік' спеціалізується на виробництві сухих будівельних сумішей. Це четвертий завод по виробництву сухих будівельних сумішей торгової марки «CEREZIT» потужністю 150 тис. тонн готової продукції за рік.
   Завод розташований в м. Цюрупинськ Херсонської області. Загальна площа заводу – 3,2га, площа забудови – 9500кв. м. Завод побудовано відповідно до проекту, який пройшов всі необхідні експертизи і відповідає європейським норам безпеки та екологічним нормам Євросоюзу. Незважаючи на німецьке походження, ТОВ 'Хенкель-Баутехнік' – національний виробник. У виробничому процесі використовується українська сировина і продукція розрахована на реалізацію в Україні.

   Галузь металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, представлена провідним підприємством області - http://www.uss.com.u...>ТОВ 'Механічний завод'.
   ТОВ 'Механічний завод' – спеціалізоване металургійне та машинобудівне підприємство, що засновано в січні 2000 року як приватне підприємство, площа території становить 16 акрів, площа виробничих приміщень - 7200 м2. На даний час підприємство є лідером з виробництва якісних алюмінієвих сплавів на Україні.

   Машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування області представлена підприємствами суднобудування, підйомно-транспортного, електротехнічного, сільськогосподарського машинобудування.
   Суднобудування – пріоритетна для регіону підгалузь машинобудування. Найбільш потужними суднобудівними підприємствами є ДП 'Херсонський суднобудівний завод' та Херсонський державний завод 'Палада'.
   ВАТ 'Херсонський суднобудівний завод' - це історія краю суднобудівної галузі України. Підприємство займається будівництвом та ремонтом суден і плавзасобів усіх типів, класів і призначень. який забезпечує виконання замовлень не тільки судновласників на будівництво суден та монтажу суднового обладнання, а й багатьох галузей промисловості по виготовленню найрізноманітнішої технічно складної продукції. Спеціалізується на будівництві морських транспортних суден спеціального призначення. Залишається базовим підприємством по будівництву суден для Чорноморського пароплавства. Одним з перших в галузі почав будівництво суден на експорт.
   http://www.palada.ks...>Херсонський державний завод 'Палада' заснований у 1936 році, є провідним підприємством, продукція якого не має аналогів як у вітчизняній, так у світовій практиці докобудування та судноремонту. Пропонує побудову залізобетонних понтонів-причалів річкового призначення, причальних ліній, залізобетонних понтонів-основ для плавучих готелів, гаражів, зерносховищ, електростанцій, а також композитних плавдоків підйомною силою від 2 000 до 32 000 тонн. Плавучі металеві та композитні доки, споруджені на заводі, відомі в усьому світі й успішно використовуються в багатьох країнах, зокрема в Японії, Південній Кореї, Фінляндії, Росії, Болгарії, Хорватії, Латвії, Естонії, Анголі, В'єтнамі, Нігерії, Алжирі. Покупців приваблює ретельне дотримання підприємством термінів здачі продукції та висока якість робіт, що підтверджено наявністю міжнародного сертифікату якості ISO: 9001-2000 (Germanischer Lloyd).
   http://www.khersonco...>ТОВ 'Херсонський машинобудівний завод'. Підприємство створене на базі ВАТ «Херсонські комбайни». Керівництво планує технічно переоснастити виробничі потужності підприємства по програмі власного фінансування. Крім того, на підприємстві розробляється пріоритетна програма підвищення якості продукції, яка випускається.
   На даний час підприємство забезпечено необхідною кількістю матеріалів для збирання зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 «Славутич».
   Інвестором підприємства є Торговий дім «Укрсельхозмаш», який планує вкласти у ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» 200 млн грн.
   Лідером в Україні визнано http://www.kzeso.com...>ВАТ 'Каховський завод електрозварювального устаткування', який очолює герой України Микитин Ярослав Іванович, є лідером машинобудівної та електрозварювальної галузі в Україні. Його високоякісна та високотехнологічна продукція користується попитом на міжнародному ринку, експортується у такі країни, як США, Німеччину, Японію, Корею та багато інших. Основним видом продукції є машини по зварюванню рейок та труб, зварювальні напівавтомати, запасні частини до продукції загальномашинобудівного призначення. Всесвітньовідоме обладнання для плазмової різки на світовому ринку займає 76,8% серед товарів аналогічної групи. Каховський завод електрозварювального устаткування є учасником технопарку 'Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона'.
   http://www.flightdes...>ТОВ 'Авіа-Про', залучивши іноземні інвестиції стало єдиним на Україні підприємством у галузі літакобудування, яке спеціалізується на виробництві туристичних двомісних літаків (CT2KB) з використанням сучасних високотехнологічних матеріалів у виробничому процесі та впровадженням системи якості, сертифікованої за міжнародними стандартами ISO. Літаки підприємства 'Авіа Про' користується широким попитом у Німеччини, Англія, Франція, Іспанія, США, Австралія.
   http://www.antorus.u...>ТОВ 'Херсонський автомобільний завод 'Анто-Рус' – єдине підприємство в області, яке займається виробництвом автомобільної техніки. Основним продуктом виробництва є пасажирський автобус 'Антон' різних модифікацій. На даний час розроблено та впроваджено у виробництво сучасний багатомісний автобус “Руслан”.
   У 2007 році на базі підприємства відбулося відкриття підприємства ТОВ “Віпос” по зборці легкових автомобілів марки 'Audi', обсяг виробництва яких складатиме до 2000 штук на рік, до 2011 року планується довести обсяги виробництва автомобілів до 15000 штук. Програма створення підприємства схвалена Міністерством промислової політики України та Міністерством економіки України.

�� -x- Тема: Херсонщина - перлина України

Дитяча Олімпіада Херсонщини-2009

http://www.oda.khers... align=left border=0>    З 2 по 22 червня 2009 року на базі дитячого оздоровчого центру „Прибрежний” (смт Лазурне Скадовського району Херсонської області) відбулася Дитяча Олімпіада Херсонщини-2009. Організатори - управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації і обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”.
   Упродовж 10 днів в дусі олімпізму, в чесній боротьбі з олімпійським гаслом „Citius, altius, fortius!” в серцях, змагалися 19 команд районів і міст Херсонщини. Близько 500 хлопчаків та дівчаток-переможців та призерів районних і міських змагань, вихованців дитячо-юнацьких спортивних закладів області випробували та демонстрували силу, швидкість, спритність у змаганнях з легкої атлетики, футболу, волейболу, настільного тенісу, кмітливість - в інтелектуальній вікторині на олімпійську тематику «Зірки Олімпії».
   Поряд зі змаганнями юні спортсмени чудово відпочили та відновили сили на узбережжі Чорного моря для подальших перемог у спорті. Цікавою і насиченою була і культурна програма, яку готували разом з вожатими самі підлітки (різноманітні конкурси, веселі концерти і розиграші, одноденні мандрівки вздовж берега моря.
http://www.oda.khers... align=right border=0>   Урочистості з нагоди відкриття та закриття Дитячої Олімпіади Херсонщини відбулися на стадіоні ДОЦ „Прибрежний” 6 та 20 червня 2009 року відповідно у присутності почесних гостей - генерального директора ТОВ „Механічний завод”, голови ради засновників ТОВ „Прибрежний” Станіслава Путілова, директора обласного центру фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” Сергія Ротоноса, за участю керівників відповідних відділів районних державних адміністрацій і міськвиконкомів області.
   За підсумками загань у загальнокомандному заліку серед міст та районів І групи переможцями стали команди міста Нової Каховки (І місце), Цюрупинського району (ІІ місце) і Голопристанського району (ІІІ місце). Серед районів ІІ групи І місце посіла команда Високопільського району, на ІІ - Нововоронцовського і на ІІІ місці - Горностаївського району.
   У номінації „Кращий юний спортсмен та спортсменка Дитячої Олімпіади Херсонщини-2009” перемогли Віталій Лисенко, учасник команди Чаплинського району, який завоював чотири золоті нагороди та Олена Бєлка (Цюрупинський район). Директор обласного центру „Спорт для всіх” Сергій Ротонос нагородив пам’ятними кубками і дипломами кращі команди та спортсменів Дитячої Олімпіади.
   Побажаннями організаторів зі словами, що „Дуже важливо, щоб ти особисто щодень активно займався спортом у своєму дворі, парку, спортивному клубі та школі. І навіть, якщо ти не досягнеш вершин Олімпу, то обов’язково отримаєш від такої рухової активності почуття радості й бадьорості. Ти будеш красивим, привабливим та здоровим. Все це допомагатиме тобі у життєвому зростанні.”, заключною піснею та святковим феєрверком завершилась сьома Дитяча Олімпіада Херсонщини.

Про проведення в м. Херсоні молодіжного спортивного фестивалю стрітболу, фітнесу і черліденгу

   http://www.oda.khers... align=left border=0> 22-23 травня 2009 року в місті Херсоні на площі Героїв Сталінграду відбувся Молодіжний спортивний фестиваль стрітболу, фітнесу і черліденгу. Організатори свята - управління у справах сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, Херсонський обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” за підтримки Херсонського державного університету.
   До участі у фестивалі була залучена учнівська та студентська молодь, понад 1 тис. осіб.
   Свято спорту відкрив начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації Віктор Дмитрович Трамбовецький, який привітав глядачів зі святом і закликав молодь залучитися до здорового способу життя і занять спортом.
http://www.oda.khers... align=right border=0>   Стартував Фестиваль відбірковими змаганнями команд зі стрітболу та черліденгу за участю 56 та 12 команд відповідно.
   Для глядачів проводилися конкурси – „найкращий снайпер”, „найкраще виконання бинтів з м’ячем”, тест-гра на знання баскетболу та його історії.
http://www.oda.khers... align=left border=0>   Слід відзначити, що інформаційними партнерами проведення Фестивалю стали громадсько-політичний незалежний тижневик „Вгору” і телеканал „ВТВ-плюс”. Офіційні партнери – розважальний комплекс „Шоколад” і ТМ „Оболонь”.
   Другий день розпочався фінальними іграми та показовими виступами учасників Фестивалю. Переможцями у змаганнях зі стрітболу у своїх вікових категоріях стали команди: ЗОШ № 46 (Ілля Караулов, Ярослав Ковальчук, Юрій Карагодін, Ілля Романов, Олексій Степанов), „ХБК-1” (Андрій Торопа, Антон Чебикін, Павло Мартинов, Олександр Колесник), „Новий город” (Костянтин Хаваєв, Євген Кривошеєв, Олексій Руденко, Микита Митрофанов), „Казіно-Спрут” (Валерій Котлюба, Євген Стрикаленко, Віталій Гудович, Дмитро Зиков, Олександр Третьяков).
http://www.oda.khers... align=right border=0>   Серед команд черлідерів у номінації Чер перемогу святкувала команда „Zig-Zag” (ЗОШ № 1), у номінації Денс - команда «Оазіс» (ЗОШ № 55).
   Урочисту церемонію нагородження переможців і призерів провів директор обласного Центру „Спорт для всіх” Сергій Ротонос.
   Окрім змагань, кращі інструктори фітнес-центрів міста Херсона провели на площі для всіх присутніх майстер-клас з фітнесу.
   Завершився Молодіжний фестиваль концертно-розважальною програмою, де виступили танцювальні колективи „Оазіс”, „Таврія”, DJ One, DJ Zhenya, DJ Alyona Gosteva.

Історія Херсонського олімпійського руху

   Спортивний літопис Херсонщини налічує багато славних сторінок. Починаючи з ХV Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі 44 посланці Таврійського краю змагалися на Олімпійських аренах. Ними завойовано 48 олімпійських нагород, з яких 22 - золоті.
    Золотом в історію світового олімпійського руху вписані імена наших земляків: Валерія Борзова, Сергія Чухрая, Сергія Пострєхіна, Валерія Гоборова, Тетяни Лисенко, Сергія Бебешка. Чудова сім'я Олімпійських чемпіонів - це гордість і слава Таврійського краю. Одним з найвизначніших у світі є досягнення уславленої гімнастки Лариси Латиніної - 18 олімпійських нагород, з яких 9 золотих, стало легендою сили духу та незламної волі дівчини з Херсона.
    Славні традиції талановитих спортсменів-земляків продовжило молоде покоління. На XXVIII літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах звучав гімн незалежної України та піднімався Державний прапор на честь перемог Юрія Білонога, Юрія Нікітіна, Анастасії Бородіної, Марини Вергелюк, Ірини Гончарової, Інни Осипенко-Радомської, Ганни Балабанової - вихованців Херсонських спортивних організацій.
    Право представляти Україну і Херсонщину на іграх ХХІХ літньої Олімпіади в Пекіні 2008 року вибороли:
- Олена Олефіренко.
- Дар'я Шитко
- Ірина Новожилова
- Інна Саєнко.
    Вперше на Паралімпійських іграх 2008 року в Пекіні в складі збірної команди України взяли участь представники Херсонської області:
- Вікторія Кравченко
- Ірина Волинець
- Лариса Міхнева
- Андрій Гурнаков
    Слід відзначити високе досягнення Вікторії Кравченко - дві срібні нагороди у бігу на 100 м. і 200 м., за що Указом Президента України спортсменку нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
    Багато синів і дочок Херсонщини прославляли у цьому році честь незалежної України на світових і європейських спортивних аренах.
    Тільки в академічному веслування є багато підстав пишатися нашими земляками. Назву деяких з них:
- Олефіренко Олена стала чемпіонкою Європи;
- Сергій Резніков та Анатолій Радченко вибороли бронзові призери першості світу серед юніорів;
- Руслан Піялкін та Валентин Нікулін - срібні призери чемпіонату світу серед молоді,
    Також:
- чемпіоном Європи з боксу серед юніорів став Павло Іщенко;
- Мурадін Кушхов посів друге місце на чемпіонаті Європи з вільної боротьби серед юніорів.
- Віктор Бовкуш завоював срібні медалі чемпіонату світу з гирьового спорту;
- чемпіонкою Європи з боротьби сумо стала Марина Максименко;
- Гапоненко Інна завоювала срібну нагороду Всесвітньої шахової олімпіади;
    та багато інших

    Спортивні змагання, присвячені 65-річчю створення Херсонської області:
28-29 березня - V літні юнацькі спортивні ігри Херсонщини з пауерліфтингу (м.Херсон);
27-29 березня - чемпіонат Херсонської області з волейболу (м.Херсон);
26-27 березня - першість Херсонської області з футзалу (м.Херсон).

Результати участі команди
Херсонської області на чемпіонаті України
з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів

   http://www.oda.khers... align=left> 12 - 15 березня 2009 року у м. Миколаєві відбувся чемпіонат України з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів, в якому взяли участь 175 спортсменів.
    Команду Херсонської області представляли 15 вихованців клубу боксу 'Херсон' (віце-президент Едуард Левандовський) та 5 представників молодіжного клубу 'Херсонець' (президента Петро Веренич).
    Херсонські спортсмени здобули 15 медалей, з яких 4 - золотих,3 - срібних, 8 - бронзових.
    Чемпіонами України з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів стали вихованці клубу боксу 'Херсон': Жан Гаспарянц і Владислав Микитьсь (тренер Едуард Левандовський), Дмитро Ланців (тренер Олександр Юрченко), ігор Денисов (тренер Олексій Кандалінцев)

Про чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів – інвалідів

   3-7 березня 2009 року в м.Реймс (Франція) проходить відкритий зимовий чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів – інвалідів (фізичні вади).
   Вихованка Херсонського обласного центру „Інваспорт” Людмила Даниліна – майстер спорту міжнародного класу виборола 2 золоті медалі (біг на 1500 метрів та ходьба на дистанції 3000 метрів), тренер Сергій Мягков.
   Змагання продовжуються і наша спортсменка буде брати участь ще у двох програмах чемпіонату.
   Вітаємо Людмилу, члена збірної команди України з перемогою та Міжнародним жіночим Днем 8 Березня.

Про обласні масові змагання 'Зелений стадіон-2009'
з елементами паркового орієнтування

http://www.oda.khers... align=center>

22 лютого 2009 року у міському парку 'Дубки' Суворовського району (загальноосвітня школа № 33) Херсонським обласним центром фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх' спільно з обласною федерацією спортивного орієнтування проведено перший етап обласних масових змагань 'Зелений стадіон-2009' з елементами паркового орієнтування, в яких взяло участь понад 300 учасників.. Переможцями загальнокомандного заліку стали Херсонський центр позашкільної роботи, спортивний клуб 'Олімп' та Клуб спортивного орієнтування 'Суворовець'.

http://www.oda.khers... align=center>

Всі переможці і призери у 16 вікових групах були у присутності понад 150 глядачів та відпочиваючих з дітьми нагороджені медалями і дипломами від обласного центру 'Спорт для всіх'. Чітко і оперативно працювала головна суддівська колегія і головний суддя змагань Кобець С.М. Традиційні масові змагання з елементами паркового орієнтування проходять вже п'ятий рік поспіль в місцях відпочинку населення з метою пропаганди здорового способу життя та сімейного відпочинку, залучення до регулярних занять фізичною культурою і спортом всіх верств населення, популяризації і розвитку паркового орієнтування як виду спорту.
Наступний другий етап 'Зеленого стадіону-2009' заплановано провести 15 березня 2009 року у Придніпровському парку відпочинку ім. Маргелова біля обласного Палацу молоді.

http://www.oda.khers... align=left>Про проведення в Херсонській області
Всеукраїнських змагань 'Ігри чемпіонів-2009'

    26 лютого 2009 року о 12.00 у спортивному залі спеціалізованого навчально-виховного комплексу спортивного профілю 'Загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступеня - вище училище фізичної культури' (вул. Чекістів, 2а) відбудеться обласний тур Всеукраїнських змагань 'Ігри чемпіонів-2009' серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів області, присвячених ХХІ зимовим Олімпійським іграм у Ванкувері.
    Всеукраїнські дитячі спортивні змагання 'Ігри чемпіонів-2009' проводяться за ініціативи Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту і Асоціації спортсменів 'Клуб 'Біола' з метою формування здорового способу життя, підвищення соціальної активності і зміцнення здоров'я учнівської молоді, залучення школярів до фізичної культури і спорту
    Організатори обласних змагань: управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласний центр 'Спорт для всіх' та обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.
    За путівку у фінальну частину Всеукраїнських змагань у травні 2009 року в МДЦ 'Артек' змагатимуться понад 20 команд загальноосвітніх шкіл Херсонської області, до складу яких входять 7 учнів 5-10 класів (4 хлопчики і 3 дівчинки).
    Програма змагань включає атракціони 'Смуга перешкод', 'Гладіатори' та 'Колесо' на незвичайних надувних конструкціях.
    Кращі команди нагороджуються дипломами, медалями та пам'ятними призами від Асоціації спортсменів 'Клуб 'Біола'.
    'Ігри чемпіонів' - це самий масовий дитячий спортивний проект на Україні, що завоювала серця більше 2 млн. школярів своєю неординарністю, барвистістю й неповторністю.
    Девіз змагань 'Будь першим!' як можна краще характеризує запал кожного з учасників шкільної команди реалізувати себе на повну силу, щоб стати чемпіоном спочатку у своїй області, регіоні, а потім й в Україні.

http://www.oda.khers... align=left>ПОЛОЖЕННЯ
про обласні змагання 'Тато, мама, я - спортивна сім'я' у 2009 році

І. Мета та завдання

Залучення широких верств населення до цінностей фізичної культури і спорту та позиціювання сім'ї, як найважливішого середовища фізичного виховання, виконання Указу Президента України від 02 серпня 2006 року № 667/2006 'Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері розвитку фізичної культури і спорту', наказу Міністерства освіти від 02 серпня 2005 року № 458 'Про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України', рішень обласної ради від 30 березня 2007 року № 209 'Про обласну програму розвитку фізичної культури та спорту в області на 2007-2011 роки' та від 01 червня 2007 року № 268 ' Про обласну програму підтримки сім'ї на період до 2010 року'.

ІІ. Місце та строки проведення

Змагання проводяться в три етапи: І етап - в загальноосвітніх навчальних закладах області 27 лютого 2009 року; ІІ етап - змагання на першість районів та міст області 27 березня 2009 року; ІІІ етап - обласні фінальні змагання серед переможців районних і міських змагань 17 квітня 2009 року (м. Херсон, вул. М.Фортус, 38). При проходженні мандатної комісії подаються заявки до участі у змаганнях та протоколи змагань попередніх етапів.

ІІІ. Учасники змагань

Склад команди: батько, мати, дитина віком 9-11 років. До участі у ІІІ етапі обласних змагань допускаються команди, які посіли І місця у ІІ етапі змагань 'Тато, мама, я - спортивна сім'я'. Кожен учасник повинен мати при собі паспорт, ідентифікаційний код, дитина - свідоцтво про народження, для реєстрації учасників. Заявка до участі в обласних змаганнях має бути завірена лікарем за місцем проживання.

IV. Програма змагань

Комплексні естафети на швидкість, координацію, витривалість, силові вправи. Спосіб проведення естафети залежить від передумов фінансово-матеріального забезпечення змагань.

4.1. Естафета 'Дартс'

За командою 'Старт' учасник команди біжить до скакалки, бере її в руки і стрибає через неї 10 разів на місці, залишає її, добігає до лінії кидків, де по-черзі метає 3 дротики у ціль. Після закінчення кидків учасник повертається до лінії старту і передає естафету наступному учаснику команди. Естафета закінчується тоді, коли останній учасник команди пересікає лінію старту-фінішу. Лінія кидків знаходиться на відстані 12 м від лінії старту. Скакалка - на відстані 6 м від лінії старту. Ціль - коло, діаметром 36 см, розфарбована в два кольори: білий та чорний і знаходиться на відстані 3 м від лінії кидків. За кожне влучення дротику в білий сегмент кола в залік команди нараховується 3 очки, за влучення в чорний сегмент - 1 очко. Команда, яка показала найкращий час у своєму забігу отримує додатково 8 очок. Учасник, який не перестрибне через скакалку 10 разів не має права продовжувати естафету. Порядок виконання : І - Мама, ІІ - Дитина, ІІІ - Тато .

4.2. 'Будь спритним і вправним'

Команди шикуються на стартовій лінії в колону по одному, той, хто стоїть попереду, тримає тенісну ракетку з кубиком. За сигналом перший з ракеткою, на якій лежить кубик, біжить до поворотного знака й повертається назад, причому намагається тримати ракетку так, щоб не впав кубик (держати рукою заборонено). Повернувшись до стартової лінії, бігун передає ракетку з кубиком другому учасникові, а сам стає в кінець своєї команди. І так, поки всі члени подолають дистанцію. Якщо кубик упаде, його знову кладуть на ракетку й продовжують біг. Перемагає команда, учасники якої раніше за інших закінчать біг. Порядок виконання: І - Мама , ІІ - Дитина, ІІІ - Тато.

4.3. 'Змійка'

На лінії естафети - виставлені в одну лінію набивні м'ячі, або фішки, або стійки. Виставлені набивні м'ячі (фішки, стійки) для 'змійки', прапорець на місці повороту. Дитина затискає волейбольний м'яч між ніг. За командою починає стрибками пересуватися вперед до місця 'змійки'. Потім бере м'яч в руки і долає 'змійку', оббігає прапорець, повертається назад і, перетинаючи фінішну лінію, торкається своїм м'ячем м'яча мами. Мама затискає баскетбольний м'яч між ніг і пересувається стрибками вперед до місця 'змійки'. Потім бере м'яч в руки і, відбиваючи від землі, проводить між набивними м'ячами, пересуваючись 'змійкою'. Оббігає прапорець, повертається назад і, перетинаючи фінішну лінію, торкається своїм м'ячем м'яча тата. Тато затискає футбольний м'яч між ніг і пересувається стрибками вперед до місця 'Змійки'. Потім кладе м'яч на підлогу і проводить його між набивними м'ячами (фішками, стійками), пересуваючись 'змійкою'. Оббігає прапорець і, повертаючись назад, перетинає фінішну лінію. Переможцем стає команда, яка пройшла естафету за найменший проміжок часу і набрала найменше штрафних очок (1 очко - плюс 1 сек.). Штрафні очки нараховуються: за кожну втрату м'яча - 1 очко, за кожне порушення правил пересування - 2 очка, за ігнорування торкання одного м'яча іншим на лінії старт-фініш - 2 очка. Порядок виконання : І - Дитина, ІІ - Мама, ІІІ - Тато.

4.4. 'Розкидати й зібрати'

Для її проведення накреслюють стартову лінію, а від неї на відстані 15-20 м - місце для поворотів (коло радіусом 50 см або обруч) .Кожній команді вручають коробку з буквами. Команди шикують на стартовій лінії в колону по одному. Коробку з буквами тримає той, хто стартує першим. За командою судді учасники з коробками біжать до місця з колом (обручем), висипають букви з коробки і вертаються до своєї команди ( коробка передається третьому учаснику команди). Другий учасник біжить до кола (обруча), збирає букви в слово і біжить назад в кінець колони. Третій учасник з коробкою біжить до обруча, де попередній учасник зібрав слово, складає букви слова в коробку і вертається назад. Перемагає команда, учасники якої краще виконають завдання й останній учасник першим закінчить біг. Порядок виконання: І - Дитина, ІІ - Тато, ІІІ - Мама.

4.5. 'Флорбол'

За командою 'Старт' учасник команди за допомогою ключки веде м'яч змійкою між кеглями від лінії старту до лінії кидків. Не заступаючи за лінію кидків учасник за допомогою ключки кидає з метою влучення м'яча у ворота. Потім повертається на лінію старту і передає ключку наступному учасникові. Естафета закінчується тоді, коли останній учасник команди пересікає лінію старту-фінішу. На відстані 15 м від лінії старту знаходяться ворота. На відстані 10 м від лінії старту - лінія кидків. На відстані 2 м від лінії старту розташовані 6 кеглів на відстані 1 м одна від одної. За кожне влучення м'яча в ворота нараховується 10 очок до загального заліку команди. Команда, яка показала кращий час у своєму забігу отримує 5 додаткових очок. Учасник, який не обвів кеглі не має права продовжувати естафету. Порядок виконання : І - Тато , ІІ - Мама, ІІІ - Дитина.

4.6. Естафета 'Комбінована'

Розташування інвентарю на дистанції : на відстані 5 м від старту прокреслена лінія № 1, на якій знаходиться скакалка .На відстані 6 м від лінії № 1, далі по дистанції прокреслена лінія № 2, на якій знаходиться волейбольний м'яч. На відстані 9 м від лінії № 2 прокреслена лінія № 3. Зміст вправи: Учасник від лінії старту переміщується до лінії № 1 способом 'павучок', передає естафету наступному учаснику, а сам залишається на лінії. Від лінії № 1 наступний учасник переміщується до скакалки, піднімає її та виконує 5 стрибків, після виконання біжить до лінії № 2 передає естафету наступному гравцю, сам залишається на лінії. Від лінії № 2 гравець затискає м'яч між колінами та стрибком рухається до лінії № 3, (при втраті м'яча повернутися на місце втрати та продовжити естафету.). Залишає м'яч на лінії № 3, рухається до лінії № 2 забирає гравця та разом рухаються до лінії № 1, де удвох забирають третього учасника і рухаються до фінішної лінії. Команда, яка показала кращий час у загальному заліку даної вправи, посідає перше місце. Інші команди в турнірній таблиці розташовуються у відповідності з показаним результатом. За кожну помилку, допущену на дистанції, учасникам додатково нараховуються штрафні 5 секунд до загального часу. Порядок виконання : І - Дитина , ІІ - Мама , ІІІ - Тато.

4.7. Вікторина (інтелектуальне завдання).

За 5 хвилин учасники мають відповісти на максимальну кількість запитань. Перелік тем для вікторини, питання з яких можуть використовуватись на І та ІІ етапах: 1. Історія Олімпійських ігор давнини та сучасності. 2. Видатні спортсмени світу та Херсонщини. 3. Знання сучасних видів спорту. Рекомендовано включати у програму номера художньої самодіяльності або показові виступи представників різних видів спорту.

V. Організатори та керівництво змаганнями

Організацію та керівництво змаганнями здійснюють управління освіти та науки, у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України та обласний Центр 'Спорт для всіх'. Безпосередня організація проведення змагань покладається: на І етапі - на директорів загальноосвітніх навчальних закладів та суддівські колегії; на ІІ етапі - на начальників управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, начальників управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та суддівські колегії; на ІІІ етапі - на обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласний Центр 'Спорт для всіх' та головну суддівську колегію.

VI. Підведення підсумків змагань та визначення переможців

Переможці і призери визначаються згідно з програмою змагань з урахуванням штрафних очок у кожному конкурсі. Загальнокомандне місце визначається за найменшою сумою місць, виборених у кожному виді програми. У випадку рівності результатів у двох або декількох команд, перевага надається команді, яка має більше перших, других, третіх і т.д. місць. При рівності цих показників враховується сума штрафних очок (додатковий час), набраних командою.

VII. Нагородження

Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на І етапі, нагороджуються дипломами та пам'ятними призами від загальноосвітніх навчальних закладів та спонсорів змагань. Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на ІІ етапі, нагороджуються дипломами та пам'ятними призами від управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та спонсорів змагань. Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на ІІІ етапі, нагороджуються дипломами, кубками та медалями від управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласного управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласного Центру 'Спорт для всіх'. Всі команди - учасники ІІІ етапу нагороджуються пам'ятними призами від обласного центру фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх'.

VIII. Фінансування

Організаційні витрати на проведення І етапу - за рахунок місцевих бюджетів, спонсорських коштів та інших джерел, не заборонених законодавством. Організаційні витрати на проведення ІІ етапу - за рахунок управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та спонсорів змагань. Організаційні витрати на проведення ІІІ етапу - за рахунок управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласного управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласного Центру 'Спорт для всіх'. Відрядження команд для участі у ІІІ етапі - за рахунок відділів освіти, комітетів, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту райдержадміністрацій, з фізичної культури та спорту міськвиконкомів.

IX. Безпека під час проведення змагань

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025 'Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів' та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 12 січня 1999 року № 6 з цього питання: - підготовка спортивних споруд покладається на їх власників; - контроль за підготовкою спортивних споруд та забезпечення безпеки під час проведення змагань здійснює організаційний комітет та головна суддівська колегія. Власник спортивної споруди не менш ніж за 4 години до початку змагань зобов'язаний подати організаційному комітету та головній суддівській колегії акт про її готовність до проведення змагань. Невиконання вимог, передбачених цим пунктом, що стали причиною виникнення надзвичайних обставин під час проведення змагань, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Церемонія підведення підсумків спортивного сезону 2008 року
'ГЕРОЇ СПОРТИВНОГО РОКУ'

     З метою популяризації фізичної культури та спорту, подальшого розвитку спорту вищих досягнень 12 січня в Херсоні у кіноконцертному залі 'Ювілейний' відбулася церемонія 'Герої спортивного року', на якій було вшановано кращих спортсменів області 2008 року.
    Організатори свята - управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласний центр фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх', обласне відділення Національного олімпійського комітету України і постійний партнер-офіційний дилер торгової марки СУЗУКІ в Херсонській області 'Авто-Інтернешнл Херсон'.
    Спортивною гордістю Херсонщини 2008 року є відомі в Україні та за її межами учасники та призери Олімпійських та Паралімпійських Ігор, чемпіонатів світу і Європи. Це, зокрема, Олена Олефіренко, Вікторія Кравченко, Ірина Новожилова, Дар'я Шитко, Лариса Міхнєва, Ірина Волинець та Андрій Гурнаков.
   http://www.oda.khers... align=left> Церемонія нагородження кращих спортсменів спортивного року почалася з привітального слова голови обласної державної адміністрації Бориса Сіленкова, який висловив слова подяки спортсменам, тренерам, іншим фахівцям галузі за наполегливу працю та досягнення високих результатів у виступах на міжнародній спортивній арені та вручив сертифікати на квартири учасниці ХХІХ літніх Олімпійських ігор в Пекіні - члену збірної команди України з кульової стрільби Дар'ї Шитко і учасниці ХІІІ літніх Паралімпійських ігор - члену збірної команди України з легкої атлетики Вікторії Кравченко.
    Заступник голови облдержадміністрації Михайло Ашихмін особо відзначив внесок у скарбницю здобутків українського спорту представниць області, які гідно захищали честь України на ХХІХ літніх Олімпійських іграх: заслуженого майстра спорту України з академічного веслування, багаторазової чемпіонки Європи та призерки чемпіонатів світу Олени Олефіренко, майстра спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, призерки Кубку Європи Ірини Новожилової та майстра спорту України міжнародного класу з кульової стрільби, чемпіонки Європи серед юніорів і багаторазової чемпіонки України Дар'ї Шитко. Всі вони стали переможцями в номінації 'Кращі спортсменки року' з олімпійських видів спорту і отримали цінні подарунки та грамоти голови облдержадміністрації.
   http://www.oda.khers... align=right> Бурхливими оплесками зустріли всі присутні спортсменів-паралімпійців. Заступник голови облдержадміністрації Олег Беспалов вручив почесні грамоти голови облдержадміністрації і цінні подарунки членам паралімпіської збірної команди України від Херсонщини: дворазовій срібній призерці Паралімпійських ігор з легкої атлетики, Залуженому майстру спорту України Вікторії Кравченко, майстру спорту міжнародного класу зі стрільби із луку Ірині Волинець, майстру спорту України зі стрільби із луку Ларисі Міхнєвій та майстру спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу Андрію Гурнакову.
    Голова обласного відділення Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон з веслування на каное Сергій Пострєхін вручив нагороди переможцям спортивного сезону 2008 року у номінаціях:
- 'Кращий спортсмен 2008 року з олімпійських видів спорту' - Артему Морозову та Віталію Кривенку, бронзовим призерам чемпіонату Європи з академічного веслування;
http://www.oda.khers... align=left> - 'Краща спортсменка 2008 року з неолімпійських видів спорту' -
Марині Максименко, майстру спорту України міжнародного класу, срібній і бронзовій призерці чемпіонату світу з сумо;
- 'Кращий спортсмен 2008 року з неолімпійських видів спорту' - Віктору Бовкушу, заслуженому майстру спорту України, переможцю і багаторазовому призеру чемпіонатів світу з гирьового спорту;
- 'Кращий тренер 2008 року з олімпійських видів спорту' - Олександру Бакарасєву і Михайлу Злобіну, заслуженим тренерам України, тренерам Олени Олефіренко;
- 'Кращий тренер 2008 року спортсменів-паралімпійців' - Сергію Мягкову, заслуженому тренеру України, тренеру Вікторії Кравченко;
- 'Кращий тренер 2008 року з неолімпійських видів спорту' -Олександру Плеваку, заслуженому тренеру України з пауерліфтингу.
    У рамках святкової програми підведення підсумків спортивного року до уваги глядачів - прихильників веслування була представлена історія розвитку спортивної школи веслування на Херсонщині - школи підготовки спортсменів до спорту вищих досягнень, яка у 2008 році відзначила своє 60-річчя. Серед її вихованців багато переможців та призерів Олімпійських ігор. Першим представником області на Олімпійських іграх 1952 року став Іван Сотников. З 1968 року херсонські спортсмени постійно входили до складу збірної олімпійської команди України: Георгій Карюхін (1968 рік), Василь Юрченко (1972 рік), Сергій Чухрай (1976 рік), Сергій Пострєхін (1980 рік), Сергій Кірсанов (1988 рік).
    Начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту облдержадміністрації Віктор Трамбовецький привітав спортивну громадськість Херсонщини і вручив ведучим спортсменам посвідчення Заслуженого майстра спорту України та майстра спорту України міжнародного класу. Церемонія нагородження чергувалися з хореографічними композиціями, виступами спортсменів, співаків, гурту 'Ігри розуму', ансамблю танців 'Променад', 'Віва Дансер', шоу-балету'Максимум' і 'Статус', танцювальної пари - чемпіонів світу серед юніорів до 16 років Анастасії Куз'євої та Єфима Шиндера, фітнес-центру 'Імперія Максимум'.
    Режисери-постановники свята - Тетяна Тихомирова та Євген Мазур.
    У святковому заході взяло участь понад 1300 чол.

�� -x- Тема: Херсонщина - перлина України
Херсонская область расположена на юге Украины. На востоке она граничит с Запорожской, на юге по Сивашу и Перекопскому перешейку – с Крымской, на северо-западе – с Николаевской, на севере – с Днепровской областями Украины. Территория Херсонщины расположена в Причерноморской низменности, в степной зоне, по обоим берегам нижнего течения Днепра. Омывается Черным и Азовским морями, а также Сивашом (Гнилым морем). Площадь области – 28,5 тыс. кв. км, что составляет 4,7% территории Украины.
    Область образована 30 марта 1944 г. В ее составе – 18 административных районов, 3 города (Херсон, Каховка, Новая Каховка) областного и 5 городов (Берислав, Геническ, Голая Пристань, Скадовск, Таврийск, Цюрупинск) районного подчинения, 30 поселков городского типа, 708 сел; 18 районных, 9 городских, 29 поселковых и 233 сельских Совета народных депутатов.
    Рельеф области равнинный, несколько покатый с северо-востока на юго-запад по течению Днепра к морю. Самая высокая поверхность над уровнем моря находится на севере и северо-востоке правобережья, где отдельные точки достигают 100 и более метров.
    Для правобережной части области характерны балки, для левобережной – неглубокие замкнутые понижения (поды), частично заполненные водой и покрытые болотной растительностью. Наиболее крупные поды – Агайманский, Зеленый и др. От Каховки до Кинбурнской косы вдоль Днепра, в виде семи больших (Каховского, Козачье-Лагерного, Алешковского, Збурьевского, Ивановского, Кинбурнского и Чалбасского) массивов (арен) тянутся нижнеднепровские пески, занимающие более 200 тыс. гектаров.
    Вдоль морского побережья тянутся низкие песчаные острова, полуострова и косы, крупнейшие из которых – остров Джарылгач, полуостров Ягорлыцкий Кут, косы Тендровская, Арабатская Стрелка, Кинбурнская. Между косами и островами в сушу глубоко врезаются Днепровский лиман, Тендровский, Каргинский, Каланчакский, Перекопский и другие заливы. Наиболее расчленено побережье Сиваша. Здесь много заливов и полуостровов. Самый крупный из полуостровов – Чонгар – делит Сиваш на две части: восточную и западную.
    Из полезных ископаемых на территории области залегают цементные и кирпично-черепичные глины (распространенные в Белозерском, Геническом, Каланчакском районах), мергель (вблизи Берислава, Каховки, пгт Калининское Великоалександровского района), известняк (в Великоалександровском, Высокопольском и Бериславском районах), строительный песок (в Белозерском районе), соль (в Голопристанском и Геническом районах), торф (в Голопристанском районе).
    Климат области умеренно континентальный, засушливый. Летом сюда поступают теплые воздушные массы из северной Африки, Малой Азии и Балканского полуострова, зимой – массы арктического воздуха, которые являются причиной ранних осенних и поздних весенних заморозков. Под влиянием азиатских антициклонов преобладают ветры восточных направлений. Зима в основном теплая, малоснежная, осень и весна часто сухие и солнечные. Средняя годовая температура <10° , максимальная <40° , минимальная –31,5° . Длительность безморозного периода – в среднем 179 дней в году. Среднегодовое количество осадков - от 300 до 420 мм. Вегетационный период длится 200 дней. Природные условия способствуют выращиванию зерновых и бахчевых культур, винограда.
    Рек и озер в области мало. Реки относятся к бассейну Черного моря. Основной водной магистралью является Днепр. В пределах Херсонщины река разделяется на рукава, крупнейший из них – река Конка. На правобережье в Днепр впадает ряд притоков, самый значительный из них – Ингулец (Малый Ингул), образующий при впадении в Днепр Ингулецкий лиман. У Херсона от Днепра отделяется река Кошевая, а в 15 км. ниже Днепр делится на рукава: Ольховый Днепр и Старый Днепр, между которыми расположен Большой Потемкинский остров. Далее Днепр течет единым речищем, а при впадении в Днепровский лиман разделяется на три рукава (гирла): Збурьевский, Касперовский (Рвач) и Белогрудовский (Бакай). В левобережной части области протекает пересыхающая летом река Каланчак, которая впадает в Черное море. В речных поймах расположены озера. На побережьях Черного и Азовского морей встречаются соленые озера. В пределах области – часть Каховского водохранилища.
    На севере Херсонщины преобладают южные черноземы с лессовой подпочвой. На юге они переходят в темно-каштановые и каштановые почвы, которые залегают иногда вперемежку с солонцами. Для побережий Черного и Азовского морей характерны солонцы и солончаки.
    Степи области почти полностью распаханы. Общая площадь пахотной земли равна 1709,5 тыс. га. Целинные типчаково-ковыльные и полынные участки сохранились лишь по склонам балок, на островах, в заповедниках и на заповедных участках (Черноморский, Аскания-Нова). Степную растительность представляют корневищные злаки (костер, пырей), бобовые (клевер, люцерна) и разнотравье (гвоздика, молочай). В Присивашье, на косах и полуостровах Причерноморья преобладает солончаковая и солонцовая растительность (лебеда, ситник), в низовьях Днепра и Ингульца имеются значительные заросли камыша. Лесная растительность и кустарники встречаются редко (около 7% площади области). Существуют только небольшие рощи. В оврагах и на склонах долин произрастают дуб, береза, осина. В Нижнеднепровских плавнях, занимающих площадь около 40 тыс. га, растут верба, тополь, осокорь. Основными древесными породами нижнеднепровских песков являются сосна, белая акация. Большие работы проводятся по облесению и освоению песков, благодаря чему многие тысячи гектаров песчаных земель превращаются в пригодные для сельскохозяйственного применения. Расширяется площадь орошаемых и обводняемых сельскохозяйственных угодий от Ингулецко-обводнительной системы, Каховской оросительной системы, Северо-Рогачикской оросительной системы и Северо-Крымского канала им. Комсомола Украины.
    Промысловое значение на Херсонщине имеют пушные звери: заяц-русак, степной хорек, лисица. В степях водятся также хомяк крапчатый, серый суслик. Днепровские плавни населяют ондатра, енотовидная собака. Из птиц встречаются цапли, дикие гуси, перепела, дрофы, куропатки и др. В приморской полосе много чаек, диких уток, куликов. В Днепре и Днепровском лимане водится свыше 60 видов рыб, в т.ч. лещ, карп, окунь, судак, сом, карась, тарань, бычок; в Черном и Азовском морях – камбала, скумбрия, кефаль, хамса, и другие рыбы.
    Для охраны флоры и фауны в области созданы заповедники и заказники. Всемирно известным является Государственный степной заповедник Аскания-Нова с ботаническим, зоологическим парками и заповедной степью.
    Благодаря широко развернувшимся археологическим исследованиям (начало их положил в 1890 г. известный в крае деятель культуры В.И.Гошкевич) наука получила в свое распоряжение новые ценные данные, позволяющие полнее осветить далекое прошлое края.
    Территория Херсонщины, в частности побережье Нижнего Днепра, была заселенна уже в позднем палеолите. т. е. более 10 тыс. лет тому назад. Древние поселения первобытных охотников обнаружены в Нововоронцовском, Верхнерогачинском, Каховском районах. При помощи примитивных кремневых орудий труда они коллективно охотились на крупных животных и занимались собирательством, а на последнем этапе – и рыболовством, т.е. пользовались только тем, что в готовом виде существовало в природе. Основной организационной единицей первобытного общества являлась родовая община.
    В Великолепетихском, Горностаевском и Цюрупинском районах известны поселения эпохи мезолита (10-8 тыс. лет тому назад). В то время был изобретен лук с кремневыми наконечниками стрел, и охота стала более продуктивной. Появились первые прирученные животные (собака, бык), что свидетельствовало о начале перехода от примитивных присваивающих к воспроизводящим формам хозяйства – сначала скотоводства, а затем и к земледелию. Этот переход осуществился уже в эпоху неолита (VI – IV тыс. до н.э.). В этот же период возникли племенные объединения, отличавшиеся характером материальной культуры, а экономическую основу первобытнообщинного строя составляла общественная собственность на средства производства и продукты труда.
    Качественно новым периодом развития производственных сил и производственных отношений была эпоха меди и бронзы (IV – начало I тыс. до н.е.). С появлением металлических, более совершенных орудий труд стал более производительным, появились условия для первначального накопления, возникли зачатки частной собственности. В период меди совершенствовались также способы передвижения. Появление повозок и снаряжения для верховой лошади позволило быстро передвигатся на далекие растояния, что стимулировало развитие контактов между племенами. Эпоха меди и бронзы была периодом развития патриархальных общественных и семейных отношений.
    Достижения эпохи меди и бронзы обусловили резкое увеличение народонаселения. Всего на территории Херсонской области известно более 170 археологических памятников эпохи меди и бронзы, что в количественном отношении более чем в шесть раз превышает все вместе взятые памятники палеолита, мезолита и неолита. Они выявлены на всей территории области, но большинство их сконцентрировано в прилегающих к Днепру и Черному морю Нововоронцовском, Бериславском, Каховском, Цюрупинском, Голопристанском, Скадовском и Белозерском районах. Причем, приблизительно в одно и то же время сосуществовали и сменяли друг друга несколько археологических культур, каждая из которых представляла определенную племенную группу.
    Территория современной Херсонской области была по прежнему сравнительно густо заселена и в эпоху поздней бронзы (конец II – начало I тыс. до н.э.). Так в IX – VIII вв. до н.э. низовье Днепра было населено киммерийцами. Широкое применение железа быстро вытеснило каменные и бронзовые орудия труда, что способствовало повышению производительности труда и ускорению процесса имущественного расслоения. Складывались объективные условия возникновения первых государственных объединений. В Нижнем Приднепровье их образование совпало с появлением здесь кочевых ираноязычных племен скифов (VII в до н.э.). Первое государственное объединение кочевых скотоводческих племен скифов, которые вытеснили киммерийцев и подчинили местные племена, возникло под главенством царских скифов. Херсонские степи входили в состав Скифского государственного объединения, сложившегося в IV в. и достигшего расцвета в IV в. до н.э.
    В III в. до н.э. начался упадок Скифского государства. Нижнее Приднепровье, в т.ч. территория современной Херсонской области, вошло в состав новообразованного государства под названием Малая Скифия, центр которого Неаполь находился в Крыму. В это время в Приазовье и Нижнем Приднепровье появилась новая волна кочевников – ираноязычные сарматы. Враждебные на первых порах отношения скифов и сарматов на рубеже нашей эры приобрели мирный характер.
    В первых веках нашей эры ускорился процесс перехода кочевников к оседлому образу жизни, который сопровождался укреплением связей с юго-западным фракийским миром. Культура того времени приобрела смешанный характер, в ней тесно переплелись элементы скифской, сарматской, греческой, римской и фракийской культур. Тогда же в степи из лесостепных районов начало проникать оседлое земледельческое славянское население. Спускаясь вдоль правого берега Днепра к югу, они достигли пределов современной Херсонской области. Часть их поселилась в уже существовавших поселениях, смешиваясь с позднескифским населением, другая же – основывала новые.
    Основная же территория Херсонской области оставалась местом кочевий скотоводческих племен. Свидетельством тому являются исследования древних погребений: гуннов (IV – V вв.) в Цюрупинском и Голопристанском районах; авара (VI – VII вв.) с лошадью в Бериславском районе; половца (XI в.) с лошадью, узда которой была украшена серебряными бляшками. О длительном пребывании здесь половцев свидетельствует также множество отдельных погребений в более древних курганах, а также их каменные скульптуры.
    Несмотря на столь опасное соседство кочевников, славянские поселения в прибрежных районах Степного Приднепровья продолжали существовать. С возникновением могущественного восточнославянского государства – Киевская Русь приток славянского населения в степи усилился, особенно в XII в., и его удельный вес в поселениях со смешанным этническим составом заметно увеличился.
    В низовьях Днепра в период Киевской Руси существовал многократно упоминаемый в летописи славянский торговый город Олешье – один из центров рыболовного промысла в Причерноморье, значительный порт. Олешье имело важное стратегическое значение. С одной стороны, оно давало выход к морю, а с другой – прикрывало вход в Днепр – основную водную магистраль Юго-Западной Руси. Эти места издавна привлекали внимание Византийской империи, которая оказывала противодействие заселению и освоению их славянами. Однако Киевская Русь уже в XI в. прочно закрепилась здесь.
    В первой половине XIII в. на Русь напали орды Батыя, опустошившие немало городов и поселений, в т.ч. и Нижнее Приднепровье. Воспользовавшись ослаблением Руси, Великое княжество Литовское во второй половине XIV в. овладело западными и большей частью юго-западных и южных русских земель, в т.ч. правобережьем Нижнего Днепра. Во второй половине XV в. значительную часть территории правобережья Нижнего Днепра захватила Турция, а все левобережье оказалось под властью Крымского ханства, возникшего в 1443 г. вследствие политического распада Золотой Орды и с 1475 г. пребывавшего в вассальной зависимости от Турции.
    Со второй половины XV в. турецко-татарские феодалы стали осуществлять грабительские нападения на Украину, в конце века в низовьях Днепра Турция начала сооружать крепости. Турецкие укрепления были сооружены в районе современной Каховки, на острове Тавань (между Каховкой и Бериславом), на месте нынешнего Берислава (крепость Кызыкермен) и на острове у современного с.Тягинки (крепость Тягинь).
    В борьбе народных масс Украины против иноземных захватчиков и феодально-крепостного гнета, за воссоединение Украины с Россией выдающуюся роль сыграло казачество, возникшее во второй половине XV в. Его центром стала Запорожская Сечь, основанная в 30 - 40-х годах XVI в. Во время подъема антифеодального и освободительного движения на Украине Запорожская Сечь неоднократно становилась местом сосредоточения повстанческих войск. Запорожцы приняли активное участие в заселении и экономическом освоении Нижнего Приднепровья.
    На протяжении всей истории запорожское, как и донское, казачество играло важную роль в борьбе с иностранной экспансией, которая в то время “опять угрожала всему европейскому развитию”. Первые известия об успешном отражении казаками набегов крымцев на юге Украины относятся к 1489 и 1516 гг. В 1523 г. украинские казаки помешали им перейти через Днепр в районе острова Тавань. Спускаясь вниз по Днепру на своих легких челнах – чайках, они нападали на турецкие крепости, громили их гарнизоны, освобождали невольников. Подобные походы особенно участились в 20 – 30-е годы XVII века.
    После воссоединения Украины с Россией (1654 г.) борьба против иностранных захватчиков усилилась. Совместный поход запорожцев и донских казаков к Таванской крепости осенью 1657 г. предотвратил поход 60-тысячного войска крымских феодалов на Украину. В 1673 г. большой отряд запорожцев ходил на Кызыкермен. Не выдержав натиска казаков, гарнизон крепости отступил, а отряд продвинулся дальше к турецкой крепости Тягинь, занял окрестности и атаковал ее. В мае 1689 г. русские войска и украинские казаки (150-тысячное войско), в районе Черной Долины отразили нападение татарских орд и вынудили их отступить. Решающие бои против захватчиков произошли в 1695 г., когда на вражеские крепости совместно двинулись русские войска, украинские левобережные казацкие полки и запорожцы.
    В 1709 г. Чертомлыцкая (иначе Базавлуцкая или Старая) Сечь перестала существовать – она была разрушена царским войском, а запорожские земли приписаны к Миргородскому полку. Запорожцы основали на территории современной Херсонщины в устье балки Каменки (близ нынешнего села Республиканца Бериславского района) Каменскую Сечь. Но царизм, видя в Сечи центр антикрепостнического освободительного движения, силой заставил запорожцев оставить Кош на реке Каменке, после чего им пришлось переселится на Левобережье, чтобы на территории, подвластной Крымскому ханству, в районе Олешек (современного Цюрупинска) в 1711 г. основать Олешковскую Сечь.
    Попав под власть крымских феодалов, казаки оказались в чрезвычайно тяжелом положении. Они должны были не только платить сборы в ханскую казну, но и выполнять различные трудоемкие повинности. Феодалы нападали на казацкие территории, грабили, захватывали в плен или убивали людей. Казацкие массы стремились возвратится на родину. Однако русское правительство, не желая осложнять отношения с Турцией и ее вассалом – крымским ханством, отказало запорожцам в возвращении в пределы России. Дальнейшая борьба за возвращение на родину привела к восстанию (1728 г.), и вскоре казаки вновь перешли вверх по Днепру к балке Каменке. Вопрос о возвращении запорожцев на родину был положительно решен царским правительством только в начале 1734 г. В марте того же года запорожцы основали на реке Подпильной т.н. Новую Сечь.
    Богатые запорожцы владели огромными табунами лошадей, стадами скота, отарами овец. Они широко применяли наемный труд. Запорожские низы, угнетаемые казацкой верхушкой, принимали активное участие в антифеодальном движении на Украине, в частности в гайдамацком движении. В 1768 г. на Украине вспыхнуло крупное антифеодальное восстание – Колиивщина, которая в свою очередь, содействовала усилению борьбы казацкой серомы против старшины. Участие местного казачества в Колиивщине явилось составной частью общей борьбы запорожцев, крестьянства и городских низов Украины против усилившегося феодально-крепостного гнета.
    После русско-турецкой войны 1768 – 1774 гг. по Кючук-Кайнарджийскому мирному договору Россия получила земли между Днепром и Южным Бугом (правобережье современной области и часть левобережья Днепровского лимана. С продвижением границ России к югу Запорожская Сечь в значительной степени утратила свое значение аванпоста в борьбе против турецко-татарских агрессоров. Воспользовавшись этим, Екатерина II, которая рассматривала Запорожскую Сечь как место сосредоточения бежавших от крепостничества крестьян, как очаг антифеодального движения, приказала разрушить Сечь. Весной 1775 года Сечь была ликвидирована.
    В апреле 1783 г. Крымское ханство прекратило существование. Крым и Северная Таврия, в т.ч. территория левобережной Херсонщины, вошли в состав России. В результате русско-турецких войн 1768 - 1774 и 1789 - 1791 гг. Россия закрепила за собой исконные славянские земли Северного Причерноморья, важные как в стратегическом, так и в экономическом отношениях территории. Россия получила право свободного судоходства по Черному морю и прохода ее судов через проливы Босфор и Дарданеллы.
    С этого времени началось интенсивное заселение и экономическое освоение Причерноморья. Главную роль в этом процессе играла народная колонизация. На вновь осваиваемых землях оседали крестьяне, мещане, купцы, отставные военнослужащие и другие. Среди тех, кто переселялся на юг, значительный процент с самого начала составляли крепостные, бежавшие от помещиков.
    После ликвидации Запорожской Сечи её земли были включены в состав новосозданной Азовской (1775 г.), а также образованной в 1764 г. Новороссийской губерний. Правобережье современной Херсонщины стало частью Новороссийской губернии (с 1784 г. Екатеринославского наместничества). В январе 1795 г. создано Вознесенское наместничество, включавшее 12 уездов, в т.ч. и Херсонский. Левобережье с 1784 г. находилось в составе Таврической области. На основании указа Павла I от 12 декабря 1796 г. территория края вошла в состав вновь созданной Новороссийской губернии и включала в себя 12 уездов. В 1797 г. уезды были разделены на волости как административно-территориальные, полицейские и судебные единицы для управления государственными крестьянами.
    В октябре 1802 г. Новороссийская губерния была разделена на три: Екатеринославскую, Николаевскую и Таврическую. В следующем году центр Николаевской губернии был перенесен в Херсон и губерния стала называться Херсонской.
    По социальному составу население края делилось на несколько групп. Основу составляло крестьянство. Вторая по численности группа не закрепощенных крестьян, живших на частновладельческих землях. В документах они именуются “помещичьими подданными”. Третья группа состояла из крепостных крестьян, которых, в отличие от подданных документы называют “помещичьими крестьянами”. Кроме постоянных жителей, на юге Украины проживало множество беглых крепостных и временных поселенцев, приходивших туда на заработки. Наконец, сравнительно небольшую группу сельского населения составляли колонисты – выходцы из Сербии, Черногории, Саксонии, Пруссии и других европейских стран. Среди городских сословий наиболее многочисленную группу составляли мещане. В городах также жили купцы, помещики, духовенство, чиновники и много военных.
    Вначале освоение края происходило путем займанщины. Позднее распределение и перераспределение занятых земель правительство взяло в свои руки.
    Необходимость создания Черноморского флота обусловила основание в 1778 г. города Херсона с судостроительной верфью и крепостью. Сооружение города привлекало сюда тысячи мастеровых люде, землекопов и других. Если в 1782 г. здесь трудилось около 10 тыс. человек, то в 1787 г. их стало вдвое больше.
    Начиная с 1751 года царское правительство привлекало на юг иностранных колонистов, которые получали по 60 и больше десятин земли на двор и много различных привилегий: не ограничивались в общественных правах, освобождались от военной службы и на 20 – 30 лет – от каких-либо налогов. Они получали право заниматься ремеслами и промыслами. Здесь возникали крупные колонистские хозяйства. Одним из них являлось имение немецкого герцога Ангальта-Кеттенского площадью свыше 48 тыс. га, основанное в 1828 г. и названное Аскания-Нова. Со второй половины XIX в. здесь вели хозяйство богатейшие помещики Южной Украины, “короли овцеводства” Фальц-Фейны. Всего в Херсонском уезде лишь немецкие колонисты в 1804 -– 1883 гг. основали 41 село.
    В 1859 г. в Херсонском уезде было 217 населенных пунктов, которые насчитывали от 1 до 25 дворов, 160 сел, имевших от 26 до 250 дворов, и 28 – с количеством свыше 250 дворов. Однако по сравнению с внутренними перенаселенными губерниями Южная Украина еще в 40 – 50-х годах XIX в. оставалась малозаселенным районом, который привлекал к себе различные категории переселенцев.
    Интенсивное заселение южных степей, сравнительно слабое распространение феодально-крепостных отношений стали важнейшим условием быстрого развития производственных сил. Приспосабливаясь к условиям развивающихся товарно-денежных отношений, стремясь увеличить прибыльность свои имений, помещики расширяли посевные площади, внедряли в сельскохозяйственное производство различные машины и другие усовершенствованные орудия производства. Вплоть до 40-х годов XIX в. преобладающей отраслью хозяйства было скотоводство.
    Важной отраслью хозяйства было пчеловодство.
    Несмотря на то, что в сельскохозяйственном производстве первое место принадлежало животноводству, хлебопашество все более и более внедрялось в хозяйственную деятельность населения. Показателем этого являлось увеличение общей посевной площади. На протяжении первой половины XIX в. она возросла более чем в 25 раз. Расширение посевных площадей зерновых происходило главным образом за счет увеличения посевов озимой и яровой пшеницы, которая была основной товарной культурой. С начала 40-х годов XIX в. стали экспортировать, хотя и в меньших количествах, рожь.
    Возросли посевы проса, ячменя, овса, льна, кукурузы, подсолнечника. Гречиха, горох, чечевица занимали сравнительно небольшое место.
    В селах расположенных близ городов и торгово-промышленных местечек, развивалось товарное огородничество. Выращивали пять сортов капусты, различные виды огурцов, лука, баклажанов, перца. Колонисты добивались успеха в разведении картофеля: они даже вывели новый сорт. Разнообразием отличались бахчи с арбузами, дынями и овощами.
    В ряде сел края заметное развитие приобрело торгово-промышленное садоводство и виноградарство. Выращивали яблоки, груши, сливы, вишни, черешни, абрикосы, персики, миндаль, виноград, шелковицу и другие растения южных широт. Выращенные фрукты мариновали или сушили и продавали на ярмарках и базарах, вывозили в Москву, Петербург и другие места.
    Важным фактором хозяйственного развития были высокий удельный вес не закрепощенного населения и наличие значительной группы землевладельцев, строившим свое хозяйство на вольнонаемном труде. Это обстоятельство социального характера способствовало быстрому росту производственных сил края, выращиванию новых сельскохозяйственных культур.
    В связи с ускоренным развитием товарно-денежных отношений создавались благоприятные условия для складывания в среде государственных крестьян значительного слоя зажиточных, хозяйства которых имели фермерский характер и отличались сравнительно высоким уровнем производительности и товарности.
    Положение крестьян было тяжелым. Непосильным бременем ложились на их плечи подати, государственные и земские повинности, мирские сборы.
    Особенно тяжелым было положение крепостных, которые подвергались эксплуатации со стороны крепостников. Помещики продавали крепостных наравне с имуществом.
    Большой бедой была засуха, результатом которой были неурожаи. С 1799 по 1856 гг. засухи в Херсонской губернии повторялись 21 раз, т. е. чаще одного раза в три года.
    Нелегкой была участь батраков – обнищавших крестьян северных губерний Украины, которых нищета гнала на заработки. Уже в начале XIX в. Каховка приобрела значение сборного пункта приходивших на заработки батраков. Им приходилось трудиться от зари до зари за мизерную плату: в конце 40-х годов XIX в. за сезон (с начала мая до середины ноября) они получали по 15 – 20 рублей.
    По мере роста населения и развития сельского хозяйства расширялось промышленное производство. Оно было тесно связано с сельским хозяйством. От животноводства промышленность получала сырье в виде шерсти, кожи, животного жира и т. д. Земледелие составляло основу мукомольной, винокуренной, винодельческой и других отраслей промышленности. Крупные предприятия уже с конца XVIII в. сосредоточивались в Херсоне. В 1859 г. здесь их насчитывалось 56. Важное место в хозяйстве края занимало рыболовство. Правда, оно отличалось не столько размерами предприятий, сколько массовостью данного промысла. Пойманную рыбу вялили для собственного потребления и на продажу.
    На территории края также получило значительное развитие виноделия и фруктовой воды. Вольнонаемный труд, господствовавший в этой отрасли, превращал ее, не зависимо от социального положения владельцев, в капиталистическое предпринимательство.
    К отраслям связанным с переработкой растительного сырья, относились канатные мануфактуры. До 1850 г. в Херсоне действовал канатный завод, а затем он был переведен в Николаев. В Херсоне осталось два частных канатных завода.
    В помещичьих и казенных селах края работали ветряные мельницы и маслобойни. В 1857 г. только в Херсоне действовали одна паровая, 8 конных и 124 ветряные мельницы.
    Необходимость распиловки леса, сплавляющегося по Днепру из северных губерний, обусловила возникновение лесопильных предприятий, устройство которых постепенно усложнялось. В 1851 г. в Херсоне появился первый лесопильный завод, где работали исключительно наемные рабочие.
    Производство сукна долго не выходило за рамки домашней промышленности. Основанная в Херсоне казенная суконная мануфактура впервые стала выпускать продукцию на рынок в 1810 г., но в конце 20-х годов прекратила свое существование. В последующие годы здесь работали четыре частные мануфактуры, владельцами которых были помещики. В 40-х годах и помещичьи предприятия закрылись. Зато заметного развития достигла не требовавшая использования рабочей силы высокой квалификации шерстомойная промышленность. Производственный процесс здесь сводился к сортировке, мытью, сушке и упаковке шерсти.
    В добывающей промышленности выделялись добыча соли и строительного камня. Основными центрами соледобычи являлись Кинбурнские и Генические озера.
    Другой отраслью, быстро развивавшейся в связи с ростом городского строительства, была разработка залежей известняка, глины и других строительных материалов. Широкое распространение получило производство кирпича. Так один из первых кирпичных заводов действовал уже в 1786 г. в Голой Пристани. Наряду с действовавшей еще с конца XVIII в. казенной верфью в Херсоне развивалось частное судостроение. В 1810 г. со стапелей Херсонской купеческой верфи сошли 24 больших судна и 36 каботажных.
    Развитие сельского хозяйства и промышленности вызвало оживление внутренней и внешней торговли. На юге были развиты как ярмарочная, базарная, так и стационарная торговли. В 11 населенных пунктах материковой части Таврической губернии в 1871 г. было 37 ярмарок, в 1842 г. – 63, а в 1850 г. – 90. Херсонщина принимала активное участие во внешней торговле России. Через Херсон в Одессу, а оттуда за границу направлялись хлеб, “горячее вино”, сырые кожи, овечья шерсть, животное масло, мыло и сальные свечи.
    Развивающаяся торговля предъявила повышенное требование к транспорту, однако в этом отношении делалось очень мало. В первой половине XIX в. большое место в перевозке товаров занимали чумаки. Так 75% хлеба, вывозившегося с Украины через черноморские порты, транспортировался чумаками. Кроме хлеба, на юг Украины для местного потребления перевозились, главным образом чумацким транспортом, пшено, солонина, табак и много других товаров. Передвижение чумаков затруднялось многочисленными оврагами, малым количеством мостов через реки.
    В этих условиях, несмотря на затруднения, связанные с мелями, для экономики края большое значение имел речной транспорт.
    Во время Крымской войны (1853 – 1856 гг.) Херсонщина являлась одним из ближайших тылов, где сосредотачивались военные резервы и артиллерийские склады. Через Херсон, Каховку, Берислав, Геническ и другие пункты проходили войска и рекруты на защиту Севастополя. В Херсоне, Бериславе, Алешках, Чаплинке, Каховке размещались госпитали для раненых солдат.
    Война еще более ухудшила экономическое положение трудящихся. В связи с дополнительным набором рекрутов, увеличением налогов и повинностей, особенно постойной и дорожной, крестьянские хозяйства разорялись. Наступил упадок торговли и промышленности. Сократился спрос на рабочую силу, а вследствие рекрутских наборов был затруднен отход крестьян из деревни. Это вызвало усиление антикрепостнического движения.
    Медицинская помощь для большей части население была малодоступна. Из-за недоедания, непривычного климата, плохих жилищных условий, неблагоустроенности населенных пунктов распространялись эпидемические заболевания. В 1811- 1812 гг. в Херсоне свирепствовала холера, которая продолжалась с небольшими интервалами до 1856 г.; во времена Крымской войны в городе вспыхнула эпидемия тифа. Между тем Херсонщина имела крайне недостаточную сеть медицинских учреждений и весьма незначительное количество медицинских кадров.
    Очень медленно, преодолевая большие препятствия, развивалось просвещение. Накануне реформы 1861 г. в селах Херсонского уезда насчитывалось лишь несколько десятков школ, где обучалось грамоте по 6 – 10 детей, чаще всего по псалтырю. На левобережье края находилось 12 школ. В Херсоне первая мужская гимназия открылась в 1815 г. В 1858 г. во всех общеобразовательных учебных заведениях Херсона обучалось всего 760 детей. 1 октября 1834 г. в Херсоне было открыто училище торгового мореплавания, готовившее штурманов, шкиперов и строителей торговых судов.
    Духовная культура населения Херсонщины формировалась под влиянием традиций, занесенных в конце XVIII - первой половине XIX вв. переселенцами из Киевской, Черниговской, Полтавской и русских губерний. Это ярко прослеживается в обычаях, обрядах, мотивах народного декоративно-прикладного искусства.
    Кризис феодально-крепостнической системы, поражение царизма в Крымской войне и крестьянские выступления вынудили царское правительство отменить в 1861 г. крепостное право. Крестьяне получили личную свободу и право свободно распоряжаться своим имуществом. Но помещики сохранили право собственности на все их земли, крестьяне же могли только получить усадьбы и полевые земли в т. н. бессрочное пользование за выкуп, значительно превышавший существовавшие тогда цены на землю.
    Во второй половине XIX и в начале XX в. все быстрее происходил процесс классового расслоения крестьянства. Арендованные у помещиков большие земельные площади кулаки сдавали середнякам и беднякам небольшими клочками на кабальных условиях. Далеко не все малоземельные крестьяне могли прибегать к аренде земли или арендовать ее за наличные деньги.
    После реформы в помещичьих хозяйствах, в большинстве своем ставшим на путь капиталистического развития, все шире применялись машины и усовершенствованные сельскохозяйственные орудия труда. В то же время мелкие крестьянские хозяйства и в дальнейшем пользовались примитивными орудиями, которых к тому же не хватало.
    Интенсивное развитие товарного зернового хозяйства определило возрастающий спрос на машины и другие сельскохозяйственные орудия. На территории края возникают предприятия сельскохозяйственного машиностроения. В Каховке еще в 1887 г. был основан завод сельскохозяйственных машин и орудий предпринимателем Гуревичем (в 1905 г. здесь трудилось около 400 рабочих), в Бериславе – аналогичный завод – Иванушкиным.
    В пореформенный период ведущей отраслью промышленности края была переработка сельскохозяйственного сырья. Большинство предприятий были мелкими, полукустарными и кустарными. В 1904 г. в Херсонском уезде (без городов) действовало 3885 предприятий (преимущественно мелких), в т. ч. 1705 ветряных, 52 конных и 15 водяных мельниц, на которых было занято 6375 рабочих (менее двух рабочих на одно предприятие). Самые крупные предприятия края, как и прежде, находились в Херсоне: судостроительная верфь, 6 лесопильных заводов, 6 крупных паровых мельниц, табачная фабрика Лермана, типография и др. В целом же фабрично-заводская промышленность была еще сравнительно слабо развита.
    В конце XIX – начале XX вв. Херсонская губерния стала одним из крупных районов кустарной промышленности юга Украины. Главными ее отраслями были пищевая, швейная, обработка волокна. В 1905 г. в Херсоне действовало до 300 кустарных мастерских и мелких промышленных предприятий.
    Важное место в экономической жизни края занимала торговля. Через порты Херсон, Геническ, Хорлы, Скадовск в начале XX в. экспортировалось свыше 65 млн. пудов хлеба в год. К этим портам тяготела значительная территория юга Украины. Поэтому еще в 1876 г. от железной дороги Лозовая – Севастополь была проложена линия на Геническ, что дало возможность увеличить привоз зерна в Генический порт; в следующем году был составлен проект углубления морского канала для подхода судов к Геническу. В 1907 г. железная дорога соединила Херсон с Николаевом.
    После падения крепостного права произошел переход от дворянского к разночинному, или буржуазно-демократическому, этапу освободительно

�� -x- Тема: Херсонщина - перлина України
30 березня 2009 року Херсонська область святкує 65-ту річницю її утворення. Таврійський край - перлина Південної України, яка за своїми природними та кліматичними умовами відноситься до числа унікальних куточків світу, має можливості виходу до двох морів - Чорного і Азовського. Херсонщина належить до числа областей, що стали ядром формування української держави. Вона має достатній потенціал природних та трудових ресурсів, потужний народногосподарський потенціал, що обумовлює важливу роль області у розбудові незалежної України. За роки існування Херсонська область перетворилася в індустріально-аграрний край з високорозвинутим сільським господарством і багатогалузевою промисловістю, стала відомою далеко за межами України.
    Із глибокої давнини на берегах Дніпра, де нині знаходиться Херсонщина, селилися люди. Найбільш ранні сліди людини на території Херсонщини відносяться до Х - V тис. до н.е. У III - на початку II тис. до н.е. більшу частину степу займали скотарні племена. У кінці IV - на початку I тис. до н.е. наш край починає заселятися значно густіше. У VІ - III ст. до н.е. кіммерійців витіснили і частково підкорили нові кочеві племена скіфів, де і створили власну державу - Скіфію. Пізніше, в IХ ст., з виникненням Київської Русі Дніпро стає частиною торгового шляху 'з варягів у греки', відчиняється вихід до Чорного моря. Зі створенням Запорізької Січі Нижнє Подніпров'я почали заселяти козаки, які обороняли край від турецько-татарських загарбників.
    Періодом визначних подій в історії краю стало ХVШ ст. У 1737 році під час російсько-турецької війни на високому правому березі Дніпра збудовано російське укріплення Олександр-Шанець, що стало попередником Херсона. Завоювання Російською імперією Чорноморського узбережжя обумовило необхідність побудови флоту. У зв'язку з цим у 1778 році було засновано Херсон - спочатку як фортецю, морський порт, першу базу Чорноморського флоту. Населення Херсона на кінець ХVШ ст. складало 10 тис. осіб.
    Територія сучасної Херсонської області розташована на землях, які увійшли до складу Російської імперії у 1774 - 1783 роках, відвойованих у Оттоманської Орди та Кримського ханства, частина земель Херсонщини протягом ХVІІ - ХVШ ст. входила до складу Кам'янської і Олешківської Січей. Інтенсивне заселення безмежних степових обширів краю здійснювалося шляхом народної, поміщицької та державної колонізації. Переселенці переважно складалися з українців. Після російсько-турецьких війн (XVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни з Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвитку землеробства і скотарства у посушливих степах. Уряд намагався різними пільгами приваблювати сюди іноземців, з'явилися німецькі та шведські колонії.

Від Херсонської губернії до Херсонської області

   До Жовтневої революції вищою одиницею адміністративного поділу й місцевого устрою в Росії була губернія (від лат. gubernius - правитель), що сформувалася у XVIII столітті при Петрі I у процесі організації абсолютистської держави, - території, у межах якої діють влади, безпосередньо підлеглі центральному уряду.
    Херсонська губернія як адміністративний структурний підрозділ держави проіснувала з 1803 по 1920 рік. Територіальні межі Херсонської губернії за цей часовий відрізок неодноразово змінювались.
    Указом Сенату від 8 жовтня 1802 року Новоросійська губернія була поділена на Катеринославську, Миколаївську й Таврійську губернії. Херсонський повіт увійшов до складу Миколаївської губернії. Миколаївська губернія проіснувала менше року. Указом Сенату від 15 травня 1803 року губернське правління з Миколаєва було переведене у Херсон і губернія стала називатися Херсонською.
    Херсонська губернія становила 1/122 частину Європи й, займаючи за розміром шістнадцяте місце серед інших губерній Росії, граничила на півночі з Київською, північному сході - з Полтавською, на сході - з Катеринославською, на південному сході - з Таврійською, північному заході - з Подільською й на південному заході - з Бессарабською губерніями.
    В адміністративному відношенні Херсонська губернія складалася із чотирьох повітів: Єлисаветградського, Ольвіопольського, Тираспольського й Херсонського.
    Згодом кількість повітів збільшилась за рахунок нових: Олександрійського, створеного у 1806 році, Одеського - у 1825 році, Бобринецького - у 1828 році та Ананьєвського - у 1834 році.
    Після остаточного оформлення Херсонської губернії до її складу входили шість повітів (Ольвіопольський і Бобринецький повіти були об'єднані з іншими повітами) з 18 містами, у тому числі Одеса й Миколаїв з передмістями (Одеське градоначальство й Миколаївське військове губернаторство). Межі Херсонської губернії XIX століття й сучасної Херсонської області збігаються в дуже незначній мірі. Більша частина нинішньої Херсонщини була у складі Таврійської губернії. Території сучасних районів: Цюрупинського, Голопристанського, Каховського, Каланчацького, Новотроїцького, Скадовського, Чаплинського - входили до складу Дніпровського повіту; Іванівського, Великолепетиського, Верхньорогачицького, Нижньосірогозького, Генічеського - до Мелітопольського повіту Таврійської губернії.
    До складу Херсонського повіту Херсонської губернії входило 46 волостей і території лише біля третини з них входять до складу сучасної Херсонщини. Окремо входило 18 єврейських колоній, 6 посадів, 3 міста.
    До кінця XIX століття значних адміністративно-територіальних змін на Херсонщині не відбувалося.
    У березні 1918 р. була ліквідована Таврійська губернія, її Дніпровський повіт увійшов до складу Херсонської губернії.
    28 січня 1920 р. Всеукрревком схвалив постанову про розділ Херсонської губернії на Херсонську й Одеську. Центром Херсонської губернії став Миколаїв. У грудні 1920 р. Херсонська губернія була перейменована у Миколаївську. Херсон став повітовим містом Миколаївської губернії.
    У 1922 році Одеська й Миколаївська губернії були об'єднані в Одеську губернію. Херсонський повіт з цього часу входив до складу Одеської губернії. У 1923 році Одеська губернія була розділена на 6 округів, у тому числі Херсонський округ із центром у м.Херсоні.
    У 1930 році проведена нова адміністративно-територіальна реформа. Херсонський округ був ліквідований, а Херсонський сільський район переданий у ведення Херсонської міської Ради депутатів трудящих.
    У вересні 1937 року з Одеської області була виділена Миколаївська область, до складу якої ввійшли Херсон - місто обласного підпорядкування і 12 районів.
    Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1944 року 'Про утворення Херсонської області у складі Української РСР' було затверджене подання Президії Верховної Ради УРСР про утворення Херсонської області. До її складу ввійшли Бериславський, Білозерський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький, Калініндорфський (перейменований у Калінінський, ліквідований у 1962 р.), Каховський, Нововоронцовський, Скадовський, Херсонський (у складі Херсонської області називався Херсонсільський, ліквідований у 1962 р.), Чаплинський і Цюрупинський райони Миколаївської області, Великолепетиський, Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Новотроїцький і Сиваський (ліквідований у 1962 році) райони Запорізької області.
    На виконання указу Президією Верховної Ради УРСР був створений організаційний комітет, до складу якого увійшли переважно номенклатурні працівники з інших областей, які за рішенням ЦК ВКП(б) направлялись у звільнені райони для створення органів влади всіх рівнів. Зі складу Херсонського організаційного комітету 20-22 квітня 1944 року був організований виконком Херсонської обласної ради депутатів трудящих, який 27 квітня офіційно приступив до виконання своїх обов'язків . Цього дня було оприлюднене спільне розпорядження облвиконкому та обкому КП(б)У про перебирання до себе влади у межах створеної Херсонської області. Спочатку до складу облвиконкому увійшло 7 чоловік.

Закрити